Криміналістична характеристика опору, погрози або насильства щодо начальника, чи примушування його до порушення службових обов’язків

Анотація

У статті досліджуються криміналістичні особливості опору, погроз або насильства щодо начальника та примушування його до порушення службових обов’язків у контексті змін безпекового середовища України, зокрема у період воєнного стану. Аналіз правозастосовної практики свідчить про значне зростання кількості таких військових кримінальних правопорушень, передбачених статтями 404 та 405 Кримінального кодексу України, а також нерівномірність завершення досудових розслідувань. Розглянуто основні структурні елементи криміналістичної характеристики цих правопорушень: особу злочинця та потерпілого, спосіб вчинення злочину, обстановку скоєння, а також слідову інформацію. Визначено, що суб’єктами таких злочинів є військовослужбовці та прирівняні до них особи, а потерпілими – представники військового керівництва, які виконують службові обов’язки. Особлива увага приділяється вивченню поведінкових, службових і психологічних характеристик учасників конфлікту, що сприяє правильній кваліфікації дій, обранню тактики слідчих дій і підвищенню ефективності розслідування. У тексті наведено аналіз способів вчинення правопорушень, включаючи опір, погрози, насильство та примушування до порушення службових обов’язків, а також конкретизовано умови, за яких дії визнаються такими, що підпадають під кримінальну відповідальність. Окремо підкреслюється значення мотивів і обстановки злочину, що допомагає зрозуміти соціально-психологічний контекст і механізми протидії правопорушенням. Це сприятиме підвищенню оперативності, повноти й об’єктивності розслідувань, а також досягненню цілей кримінального провадження в умовах сучасних викликів безпеки України. Уперше запропоновано уточнену структуру криміналістичної характеристики цього виду злочинів з урахуванням сучасної практики та воєнного стану. Результати дослідження можуть бути використані як теоретичною, так і практичною основою для вдосконалення методики розслідування злочинів, передбачених ст.ст. 404, 405 КК України. Стаття має прикладне значення і спрямована на вдосконалення методики розслідування злочинів проти порядку проходження військової служби.