Окремі аспекти забезпечення доступу до правосуддя у ході касаційного оскарження судових рішень у кримінальному провадженні

Анотація

Стаття присвячена аналізу деяких особливостей забезпечення доступу до правосуддя на стадії касаційного оскарження судових рішень у кримінальному провадженні. Виходячи з того, що касаційний перегляд відіграє ключову роль у забезпеченні єдності та стабільності судової практики, а також виправленні істотних судових помилок, досліджується питання гарантій та допустимих обмежень доступу учасників кримінального провадження до касації. На основі положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Європейського суду з прав людини зроблено висновок, що право на касаційне оскарження не є абсолютним і може підлягати обмеженням за умови їх пропорційності, передбачуваності та відповідності легітимній меті. Аналіз чинного законодавства України демонструє, що законодавець свідомо відмовився від моделі «стрибаючої касації» та закріпив послідовний механізм апеляційного та касаційного перегляду як гарантію ефективного судового контролю.

У статті розглянуто окремі аспекти встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України строків касаційного оскарження. На підставі порівняння положень діючого КПК України та КПК 1960 року продемонстровано еволюцію строків касаційного оскарження та обґрунтовано оптимальність чинного тримісячного строку, який забезпечує баланс між реальним, а не ілюзорним доступом до правосуддя, з одного боку, і стабільністю судових рішень – з іншого. Окрему увагу приділено проблематиці поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, що може становити загрозу для принципу юридичної визначеності. Наголошено, що це питання належить до дискреційних повноважень суду, вирішення якого потребує максимально виваженого підходу та з’ясування, чи виправдовують наведені причини відступ від принципу res judicata.

Зроблено висновок, що обмежений, але гарантований доступ до касації є необхідною умовою функціонування ефективного механізму судового контролю у кримінальному провадженні. Запроваджені законодавцем фільтри в цілому відповідають вимогам пропорційності, а їхнє належне застосування судовою практикою здатне забезпечити належний баланс між реальним доступом особи до правосуддя та стабільністю судових рішень.