Правові механізми реалізації пакета “Fit for 55”: між амбіціями та ефективністю
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.92.5.14Ключові слова:
Міжнародне право, міжнародне право навколишнього середовища, право ЄС, Паризька угода, зміна клімату, кліматична політика ЄС, кліматична нейтральність, “Fit for 55”Анотація
Стаття присвячена аналізу запровадження правових інструментів досягнення кліматичних цілей в ЄС відповідно до міжнародно-правових зобов’язань за Паризькою угодою. В рамках Європейської зеленої угоди автор досліджує кліматичні політики щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та проміжної цілі скорочення викидів на 55% до 2030 року, зокрема ефективність впровадження пакету законодавчих ініціатив “Fit for 55” ухваленого з метою забезпечення галузевою взаємодії в ЄС, а також відповідність задекларованих кліматичних цілей реальній ефективності правозастосування. ЄС має не лише ціль щодо скорочення на 55% до 2030 року, а й окрему проміжну ціль на 2040 рік, яка показує, скільки ще потрібно скоротити викидів після 2030-го, щоб реально вийти на кліматичну нейтральність у 2050 році.
Автор розглядає ключові механізми ЄС досягнення кліматичної нейтральності відповідно до вимог Регламентів 2018/2001 та (ЄС) 2021/1119, врахування яких є важливим для ухвалення національних планів скорочення викидів. Аналізується науковий дискурс щодо ефективності кліматичної політики ЄС, яка значною мірою визначається тим, наскільки результативно держави-члени впроваджують на національному рівні інструменти пакета “Fit for 55”, зокрема декарбонізацію промисловості та транспорту, систему торгівлі викидами (EU ETS), прикордонний вуглецевий коригувальний механізм (CBAM), розвиток відновлювальної енергетики, реформу енергетичного оподаткування, підвищення енергоефективності будівель і Регламент про метан, спрямований на моніторинг та усунення витоків. Окрему увагу приділено практичним викликам їх реалізації – соціальним наслідкам, регіональним відмінностям, політичній чутливості та впливу глобальних криз, включно з війною в Україні й енергетичною нестабільністю на ринку ЄС. У дослідженнях також наголошується, що зазначені інструменти по-різному впливають на ціноутворення й темпи декарбонізації авіаційного сектору, оскільки EU ETS, квоти SAF, енергетичне оподаткування та механізм CORSIA змінюють вартість перельотів залежно від географії маршрутів і нормативного режиму.
Посилання
Château, J., & Barlow, A. (2023). Economic effects of the EU’s ‘Fit for 55’ climate mitigation policies: A computable general equilibrium analysis. Economic Policy Review, 29(1), 23–50. URL: https://doi.org/10.1787/f1a8cfa2-en.
International Energy Agency. (2023b). CO₂ emissions in 2022. URL: https://www.iea.org/ reports/co2-emissions-in-2022.
Indigo del Guayo, I., & Redondo Torres, J. A. (2023). Net Zero and Natural Resources Law (pp. 267–268). Oxford University Press.
Medvedieva, M., & Matiushyna, O. (2024). The European Emissions Trading Schemes (EU ETS): Some legal perspectives of market-based mechanisms. Actual Problems of International Relations, 158(1), 43–51. URL: https://doi.org/10.17721/apmv.2024.158.1.43-51.
International Energy Agency. (2023c). Fossil fuels and methane emissions. URL: https://www. iea.org/energy-system/fossil-fuels.
International Energy Agency. (2023). Methane Tracker 2023. URL: https://www.iea.org/reports/ methane-tracker-2023.
Presley, R. (2023). Innovative thinking drives emissions mitigation. Journal of Petroleum Technology. URL: https://www.spe.org/en/jpt/jpt-article-detail/?art=12461.
European Commission. (2023). Proposal for a regulation on methane emissions reduction in the energy sector. URL: https://energy.ec.europa.eu/publications/methane-emissions-energy-sector- regulation_en.
International Energy Agency. (2023a). Greenhouse gas emissions from energy. URL: https:// www.iea.org/data-and-statistics/data-product/greenhouse-gas-emissions-from-energy.
Climate Home News. (2023, July 12). EU to push for fossil fuel phaseout “well ahead of 2050” at COP28. URL: https://climatechangenews.com/2023/07/12/eu-fossil-fuel-phaseout-2050-cop28.
Švažas, M., Bilan, Y., & Navickas, V. (2024). Research directions of the energy transformation impact on the economy in the aspect of asset analysis. Sustainability, 16(6), 2556. URL: https:// doi.org/10.3390/su16062556.
De Laurentis, C. (2020). Mediating the form and direction of regional sustainable development: The role of the state in renewable energy deployment in selected regions. European Urban and Regional Studies, 27(3), 303–317. URL: https://doi.org/10.1177/0969776420904989.
Hoppe, T., & Miedema, M. (2020). A governance approach to regional energy transition: Meaning, conceptualization and practice. Sustainability, 12(3), 915. URL: https://doi.org/10.3390/ su12030915.
Mallouppas, G., Yfantis, E. A., Ktoris, A., & Ioannou, C. (2022). Methodology to assess the technoeconomic impacts of the EU Fit for 55 legislation package in relation to shipping. Journal of Marine Science and Engineering, 10(8), 1006. URL: https://doi.org/10.3390/jmse10081006.
Ehlers, T., Kölker, K., & Lütjens, K. (2022). Impact of the Fit for 55 instruments on aviation prices. Wirtschaftsdienst, 102(11), 801–807. URL: https://doi.org/10.1007/s10273-022-3294-1.
International Civil Aviation Organization. (2023). CORSIA: Carbon Offsetting and Reduction Scheme for International Aviation. URL: https://www.icao.int/environmental-protection/ CORSIA/Pages/default.aspx.
Matiushyna, O.V. (2025). The Ukrainian actualization of justice in global climate policy. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Pravo, 87(4), 43–51. URL: https:// doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.4.43.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Л.В. Братко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
