Теорія «свободи морів» Ґуго Ґроція та її роль у формуванні сучасних принципів міжнародно-правового співробітництва

Анотація

Автори запропонованої статті на основі методів контент-аналізу, історико-правового, хронологічного та порівняльного аналізу праць видатного нідерландського вченого-енциклопедиста, теоретика та історика права Ґ. Ґроція вивчають історико-правову спадщину цього мислителя. Оскільки юридична спадщина Ґ. Ґроція широка і різноманітна, аналізуватись будуть лише ті правові праці Ґ. Ґроція, які торкаються питань міжнародного права і, зокрема, такого його інституту, як морське право, в тому числі проблематики міжнародно-правового співробітництва держав.

До таких праць автори статті віднесли капітальний трактат «Про право війни та миру» та меншу за об’ємом працю «Вільне море». Хоча дані праці написано чотириста років тому, але вони не лише мають історико-правовий сенс, але й започаткували більшість сучасних принципів морського права, а також накреслили бажаність і необхідність міжнародної взаємодії, яку ми розуміємо зараз як міжнародно-правове співробітництво.

На межі ХVI–XVII ст. відбувалися докорінні зміни в усвідомленні правосуб’єктності та джерел права, внаслідок чого метафізичне (божественне) право усе більше поступається теорії народного суверенітету, а теорія суспільного договору завойовує популярність як джерело державотворення.

В означених працях було Ґ. Ґроцієм сформульовано головні принципи міжнародного права ранньомодерного часу, які, однак, не втратили актуальності й у теперішній час.

Найважливішим із них можна вважати принцип суверенної рівності держав (право рівності), незалежно від їх розміру та військової потуги. Звідси витікає принцип рівного доступу до світового океану. Ґ. Ґроцій переконливо доводить неможливість проголошення приватною власністю однієї чи кількох держав Світового океану, адже неможливо встановити режим реального володіння водним простором, а отже, океан може виступати лише спільною річчю людства. Однак людство складає єдність усіх людей, а значить, ефективно використовувати море вони можуть тільки у співпраці та взаємодопомозі.

Уже в цій ранній праці Ґ. Ґроцій виступає послідовним прибічником мирного розв’язання конфліктів. Цю ж лінію він проводить і в подальшій своїй творчості. Логічно, що саме його підхід став основою сучасних принципів морського права та міжнародно-правового співробітництва, прийнятих ООН.