Верховенство права та судова практика Європейського суду з прав людини: питання забезпечення виконання судових рішень
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.92.5.9Ключові слова:
судова практика, принципи права, верховенство права, Європейський суд з прав людиниАнотація
Вказується, протягом усієї історії Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод верховенство права було полярною зіркою, що спрямовує еволюцію прецедентного права Європейського суду з прав людини. Останніми роками посилився нормативний вплив верховенства права у його судовій практиці, зокрема у справах, що стосуються незалежності судової влади. Незалежність судової влади є лише одним із головних проявів ширшого зсуву в бік більш суворого застосування верховенства права, концептуально нездатного трансформуватися відповідно до політичного порядку денного тих, хто прагне необмеженої влади.
Визначено, верховенство права є фундаментальним принципом, що визначає зміст і спрямованість діяльності всієї системи державної влади, зокрема судової. Це засадничий орієнтир функціонування правової держави, який передбачає підпорядкування всіх суб’єктів правовідносин закону та визнання прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності. Одним із ключових елементів цього принципу є забезпечення ефективного виконання судових рішень, адже без їх реального втілення в життя сам судовий захист втрачає зміст. Саме з цього погляду практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо України має не лише юридичне, а й концептуальне значення для усвідомлення стану верховенства права в державі.
Акцентовано увагу на тому, що практика ЄСПЛ чітко демонструє, що держава, яка не спроможна забезпечити виконання судових рішень, фактично позбавляє своїх громадян права на правосуддя. Реальне впровадження принципу верховенства права можливе лише тоді, коли судове рішення сприйматиметься як остаточна і безумовна норма поведінки, а не як декларація, виконання якої залежить від волі посадовця. У судовій практиці верховенство права і демократія як протиставляються (поняття використовуються в одному міркуванні, але не обов’язково поєднуються), так і накладаються один на одного (поняття вживаються майже як синоніми). Це більше, ніж проста двозначність, ця комбінація виявляє верховенство права, яке, як гарантія демократичної якості режиму, може аналізуватися поперемінно як ідеалізована політична мета або як засіб досягнення цієї мети.
Посилання
Affaire Burmych c. Ukraine. Requêtes nos 46852/13 et al. URL: https://hudoc.echr.coe. int/?i=001-178083.
Affaire Hornsby c. Grèce. Requête no 18357/91 URL: https://hudoc.echr.coe.int/?i=001-62579.
Böckenförde E.-W., Staat, Gesellschaf, Freiheit : Studiein zur Staatstheorie uind zum Verfassuingsrecht, Suhrkamp, Frankfurt am Main, 1976, p. 60.
Case of Romashov v. Ukraine. Application no. 67534/01 URL: https://hudoc.echr.coe. int/?i=001-61946.
Case of Ivanov v. Ukraine. Application no. 15007/02 URL: https://hudoc.echr.coe. int/?i=001-78375.
Case of Shmalko v. Ukraine. Application no. 60750/00 URL: https://hudoc.echr.coe. int/?i=001-61926.
Husson-Rochcongar C. La redéfinition permanente de l’État de droit par la Cour européenne des droits de l’homme. Civitas Europa 2016/2 N° 37 P.183-200 URL: https://droit.cairn.info/revue- civitas-europa-2016-2-page-183?lang=fr.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О.В. Щербанюк, О.В. Данилюк

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.