«Регіон» через міждисциплінарний зріз та духовно-ціннісну складову як запорука профілактики злочинності

Анотація

Вказується, система профілактики злочинності в Україні й досі побудована переважно на юридико-статистичних методах та показниках офіційної звітності, що не забезпечує належного врахування регіональної соціокультурної специфіки та духовно-ціннісних чинників, особливо на прикордонних територіях в умовах воєнного стану. Наукові напрацювання з цієї проблематики фрагментовані між різними галузями знань (юриспруденція, гуманітарні науки, державне управління, урбаністика, бібліометрія) і не об’єднані в комплексну регіональну аналітичну систему. Відсутність спеціалізованих інституцій (регіональних кримінологічних центрів) та сучасного аналітичного інструментарію (SWOT-аналіз, наукометричні методи) унеможливлює оперативний моніторинг криміногенної ситуації, наукове осмислення її детермінант та впровадження ціннісних орієнтирів у правоохоронну діяльність і освітній процес.

У статті розглядається міждисциплінарний підхід до аналізу понять «фронтир», «форпост», «рубіж», «регіон» та «кордон» у контексті сучасних українських наукових досліджень. Встановлено, що значна частина наукового доробку присвячена проблематиці регіонального розвитку, просторової організації та ідентичності, що дає змогу поглибити розуміння української національної ідеї, ментальності та самоідентифікації. Наголошено, що актуальність теми зумовлена триваючою агресією російської федерації, спрямованою на знищення культурної та духовної спадщини України. Представлено, що інструментом протидії є розвиток наукового дискурсу, зокрема систематизація наукових публікацій за ключовими поняттями регіоналістики.

Проаналізовано понад 60 наукових праць, що дало змогу виявити основні тенденції та концептуальні підходи у вітчизняній літературі. З’ясовано, що перші дослідження, пов’язані з категорією «регіон», були зосереджені переважно у сфері бібліотекознавства, однак сучасний науковий спектр охоплює широкі соціогуманітарні виміри. Підкреслено, що запропоновані аналітичні висновки можуть бути використані для подальшої актуалізації регіональної проблематики, формування наукових засад посилення інтелектуального спротиву в умовах війни. Виявлено, що застосування методу «снігової кулі» та дихотомічного аналізу суспільних процесів відкриває перспективи для подальших досліджень у напрямі осмислення феномену «регіону» в українському науковому просторі.