Злочинність у сфері лісового господарства як об’єкт кримінологічного аналізу

Анотація

У науковій статті проведено комплексне кримінологічне дослідження злочинності у сфері лісового господарства, яка набуває загрозливих масштабів на тлі глобальних екологічних викликів. Дослідження актуалізується кліматичними змінами, втратою біорізноманіття та руйнівним впливом війни в Україні на природні екосистемі. Наголошується, що лісові масиви є критичними регуляторами біосферних процесів, а їх кримінальна експлуатація загрожує не лише національній безпеці України, а й існуванню людства загалом. Проаналізовано вплив повномасштабної війни на стан лісових ресурсів України. Обґрунтовано, що лісове господарство слід розуміти як інституціональну метасистему соціальних практик, що охоплює користування, відновлення, охорону та адміністрування лісових ресурсів. Доведено існування так званої «лісової мафії» – організованої кримінальної структури з розгалуженими корупційними схемами, політичним прикриттям та міжнародними каналами збуту незаконно здобутої деревини. Виявлено транскордонний характер лісової злочинності, яка функціонує через гібридні механізми, поєднуючи нелегальну заготівлю деревини з формально легальними зовнішньоекономічними операціями. Підтверджено комерціалізацію лісового господарства всупереч екологічному пріоритету, закладеному в Лісовому кодексі України.

Запропоновано два авторських визначення лісової злочинності. У вузькому розумінні це масовий соціально-правовий феномен вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 245 та 246 КК України (незаконна порубка, знищення або пошкодження лісових масивів). У широкому розумінні – це стійкий різновид економіко-екологічної організованої злочинності, що виражається в інституціональних, заборонених законом масових соціальних практиках у сфері управління, користування, відтворення та охорони лісів, які загрожують біологічним і цивілізаційним основам існування людства. Дослідження розкриває інституціональну природу лісової злочинності як крос-системного явища, що одночасно є економічною, екологічною та організованою злочинністю з елементами політичних кримінальних практик.

Підкреслюється необхідність посилення міжнародної співпраці, реформування системи управління лісовими ресурсами, подолання корупції та переорієнтації лісового господарства з комерційних на екологічні пріоритети. Запропоновано розглядати екологічні загрози як фактор десуверенізації, що вимагає наддержавного рівня осмислення та вирішення проблеми у контексті збереження життєзабезпечувальних функцій біосфери та гарантування права майбутніх поколінь на життя.