Хуліганство, що вчиняється дітьми, як об’єкт кримінологічного дослідження

Анотація

У статті проведено комплексний кримінологічний аналіз хуліганства, що вчиняється дітьми, як специфічного прояву дитячої девіантності. Наголошено, що феномен хуліганства, що вчиняється дітьми, є особливо чутливою сферою кримінологічного аналізу, оскільки він поєднує у собі складні соціально-психологічні механізми формування девіантної поведінки та специфіку правового регулювання щодо неповнолітніх. Суспільна небезпека хуліганських проявів полягає не стільки у фактичному розмірі шкоди, скільки у ризику трансформації таких дій у більш тяжкі правопорушення в майбутньому. Тому хуліганство дітей є індикатором ранньої кримінальної небезпеки і потребує системного та глибокого вивчення.

З’ясовано сутність цього явища, його правову природу, соціально-психологічні характеристики та детермінанти, що формують агресивну поведінку дітей. Розглянуто сучасні тенденції прояву дитячого хуліганства, включно з новітніми цифровими формами, зумовленими розвитком соціальних мереж, онлайн-комунікацій та віртуальних спільнот. Окрему увагу приділено питанню ранньої кримінологічної профілактики, ролі сім’ї, закладів освіти, ювенальної превенції Національної поліції та органів соціального захисту у попередженні хуліганських проявів серед дітей. У роботі акцентовано на взаємозв’язку хуліганських дій з подальшою делінквентною поведінкою неповнолітніх, що дає підстави розглядати дитяче хуліганство як важливий індикатор ризику формування кримінальної кар’єри. На основі аналізу соціальних, психологічних і правових чинників запропоновано напрями вдосконалення системи попередження хуліганських проявів, зокрема шляхом розвитку інституту шкільної медіації, індивідуальної профілактики та міжвідомчої взаємодії.

Окреслено, що дитяче хуліганство слід розглядати не лише як окрему форму протиправної поведінки, а як значущий об’єкт кримінологічного вивчення, що вимагає системного підходу до профілактики, активної міжвідомчої співпраці та впровадження науково обґрунтованих методів роботи з неповнолітніми. Ефективні заходи запобігання цьому явищу повинні базуватися на своєчасному виявленні ризикових факторів, комплексній підтримці дітей, розвитку позитивних соціальних зв’язків та створенні безпечних умов для їхнього гармонійного та всебічного розвитку.