Поняття та класифікація кримінальних правопорушень у сфері оподаткування

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження поняття та класифікації кримінальних правопорушень у сфері оподаткування, що становлять одну з найбільш латентних і соціально небезпечних форм економічної злочинності. Зазначено, що дані правопорушення посягають на фінансові інтереси держави, порушують установлені механізми формування доходної частини бюджету та підривають довіру до податкової системи. Визначено, що кримінальні правопорушення у сфері оподаткування є умисними діяннями, які полягають у незаконному невиконанні обов’язку зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів або у незаконному отриманні бюджетних коштів, зокрема через фальсифікацію первинної документації, використання фіктивних суб’єктів господарювання, маніпуляції з податковою звітністю.

Проаналізовано законодавчі положення Кримінального кодексу України, що встановлюють відповідальність за податкові правопорушення, а також окреслено місце норм податкового права в системі кримінально-правового регулювання економічних відносин. Запропоновано багаторівневу класифікацію кримінальних правопорушень у сфері оподаткування на підставі різних критеріїв: характеру діяння, форми вини, суб’єктного складу, ступеня суспільної небезпеки та об’єкта посягання. Особлива увага приділена характеристиці високої латентності податкових кримінальних правопорушень, їх інтелектуалізованого характеру, а також поширеності складних схем, які мають транскордонний характер.

У статті визначено основні проблеми правозастосування у сфері боротьби з податковими кримінальними правопорушеннями: складність доказування умислу, колізійність норм податкового та кримінального законодавства, неврегульованість критеріїв розміру заподіяної шкоди, тривалість податкових перевірок та ризик криміналізації добросовісних платників податків. Підкреслюється необхідність гармонізації податкового і кримінального законодавства, вдосконалення методів фінансового моніторингу, аналітичних інструментів виявлення схем ухилення, а також підвищення рівня взаємодії між контролюючими органами.