Правові режими доступу правоохоронних органів до даних ігрових платформ для профілактики насильницької злочинності в Україні та США

Анотація

Дослідження здійснене з акцентом на порівняльному вивченню правових механізмів отримання правоохоронними органами доступу до інформації ігрових платформ з метою запобігання насильницьким кримінальним правопорушенням в Україні та США. Автором здійснено аналіз проблематики використання онлайн-ігрових середовищ для планування терористичних актів і координації екстремістської діяльності, що зумовлює необхідність правового врегулювання слідчого доступу до цифрових комунікацій користувачів. Досліджується американський підхід, закріплений у федеральному законодавстві про електронні комунікації, який розмежовує процедурні вимоги залежно від характеру запитуваних даних та передбачає багаторівневу систему судових санкцій. Розглянуто положення Закону про захист електронних комунікацій 1986 року та Патріотичного акту 2001 року. Окрему увагу приділено вивченню української моделі, що ґрунтується на інститутах кримінального процесуального права і стикається з практичними труднощами через транснаціональний характер ігрових сервісів. Проаналізовано застосування статей 159-160, 263-264 Кримінального процесуального кодексу України щодо тимчасового доступу та негласних дій. У статті розглядаються особливості міжнародного співробітництва у сфері отримання електронних доказів та роль добровільної взаємодії між державними органами і приватними компаніями. Визначаються конституційні межі втручання в приватність користувачів та механізми їх забезпечення в обох правопорядках. Встановлено відмінності у рівні деталізації процедур, ефективності міжнародної співпраці та прозорості взаємодії з технологічними корпораціями. Обґрунтовується необхідність створення спеціальних правових інструментів для оперативного реагування на цифрові загрози при збереженні балансу між потребами національної безпеки та захистом основних прав людини. Висвітлено практику використання агентів під прикриттям в онлайн-ігрових середовищах як превентивного методу роботи. За результатами дослідження автором сформовано пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного правового регулювання через створення чітко визначених процедур взаємодії з іноземними платформами, встановлення обов’язкових вимог локального представництва технологічних компаній, а також розробку комплексних стратегій превентивного моніторингу онлайн-середовищ і своєчасного реагування на виявлені правопорушення.