Кримінально-правова охорона ембріона у законодавстві США

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу кримінально-правової охорони ембріона у законодавстві Сполучених Штатів Америки з урахуванням сучасних біоетичних викликів, технологічного поступу та трансформацій у сфері правової політики. Метою дослідження є з’ясування особливостей регулювання пренатального життя на федеральному та штатному рівнях, а також систематизація ключових судових рішень, що формують сучасні межі кримінальної відповідальності за посягання на ембріон. Встановлено, що правова модель США вирізняється високим рівнем децентралізації, у межах якої кожен штат самостійно визначає обсяг і механізми кримінально-правового захисту ненародженої дитини. У результаті формуються різні, а подекуди й взаємно несумісні підходи, що суттєво впливають як на правозастосування, так і на прогнозованість судової практики. Окрему увагу приділено аналізу федерального закону Unborn Victims of Violence Act, який заклав можливість притягнення до кримінальної відповідальності за заподіяння шкоди ембріону у межах певних складів злочинів, проте так і не створив єдиної загальнонаціональної моделі охорони пренатального життя. Показано, що його вплив переважно полягає у закріпленні тенденції до визнання ембріона окремим об’єктом кримінально-правового захисту, але без уніфікації матеріальних критеріїв цього статусу.

Особливе значення у формуванні сучасної правової доктрини має рішення Верховного Суду у справі Dobbs v. Jackson Women’s Health Organization, яке докорінно змінило регулятивний ландшафт, скасувавши прецеденти Roe v. Wade та Planned Parenthood v. Casey і повернувши штатам повноваження щодо визначення правового статусу ембріона та меж кримінальної відповідальності у сфері репродуктивних прав. Проаналізовано судові справи, у яких вирішувалося питання можливості визнання плода потерпілим, а також дискусії, пов’язані з тлумаченням категорії «особа» у кримінальному праві США.

Зроблено висновок, що кримінально-правова охорона ембріона у Сполучених Штатах формується під впливом політичної поляризації, різних підходів до біоетики та неоднакового рівня суспільної підтримки репродуктивних прав, що призводить до фрагментарності, неоднорідності та високої варіативності правозастосування.