Про сучасні законодавчі ініціативи щодо вдосконалення запобігання та протидії домашньому насильству в Україні

Анотація

У статті досліджено сучасні законодавчі ініціативи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в Україні, зокрема положення проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” щодо вдосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству» (реєстр. № 6074 від 20.09.2021). Обґрунтовується актуальність наукового аналізу вказаного законопроєкту в контексті необхідності вдосконалення законодавства України відповідно до міжнародно-правових стандартів та зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Акцентується увага на положеннях, якими пропонується запровадити в Україні процедуру «Блакитні картки» за зразком польського досвіду як інструменту профілактичної роботи в сім’ях, де виявлено факти домашнього насильства. Проведено порівняльний аналіз змісту запропонованої у законопроєкті процедури та відповідних норм Закону Республіки Польща «Про протидію домашньому насильству» від 29.07.2005 р. та постанови Ради Міністрів Польщі «Про процедуру «Блакитні картки» та зразки формулярів «Блакитних карток» від 13.09.2011 р. Визначено, що запропонована редакція законопроєкту № 6074 має певні недоліки, пов’язані із: нечіткістю процедурних аспектів проведення «Блакитних карток»; невизначеністю суб’єктів, відповідальних за реалізацію корекційно-навчальних програм; відсутністю належного узгодження із чинною системою заходів юридичної відповідальності за вчинення домашнього насильства, у тому числі адміністративної відповідальності, та ін. Зроблено висновок, що міжнародні договори України, акти «м’якого» права («soft law»), інші міжнародні документи у відповідній сфері встановлюють лише загальні орієнтири для держав у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, залишаючи державам свободу у визначенні форм і засобів реалізації профілактичної діяльності. Запропоновано враховувати досвід Польщі та інших європейських держав з урахуванням особливостей національної правової системи, забезпечуючи комплексний підхід до вдосконалення механізмів запобігання та протидії домашньому насильству в Україні.