Правове регулювання статусу трудових мігрантів у законодавстві

Анотація

У дослідженні проаналізовано зміст та особливості правового статусу працівників-мігрантів. Акцентовано увагу на нормативному врегулюванні юридичного становища трудових мігрантів і механізмах забезпечення їхніх індивідуальних прав, що включає як національні, так і міжнародні правові засоби. Виокремлено та розглянуто ключові чинники захисту прав українців, які працюють за кордоном, що передбачає формування державою комплексних правових, соціально-економічних і культурних умов для реалізації їхніх прав і свобод, а також діяльність національних і міжнародних інституцій, покликаних забезпечувати належну охорону інтересів таких осіб.

Визначено основні підстави й форми контролю у сфері працевлаштування, спрямовані на дотримання законності та гарантоване забезпечення прав і свобод громадян. Практика підтверджує, що робота без належного юридичного оформлення, зокрема без укладення трудового договору, є серйозним порушенням трудового законодавства не лише для працівників-мігрантів, але й для всіх інших категорій працівників. Окреслено ключові гарантії, які мають бути обов’язково відображені у трудовій угоді, та перелік важливих відомостей, що включаються до неї, зокрема умови оплати, робочого часу, охорони праці та соціального забезпечення.

Серед основних викликів трудової міграції наголошено на необхідності орієнтації українських працівників на норми міжнародного права, а також на важливості чіткого усвідомлення, законодавство якої держави регулює їхні трудові, соціальні та інші гарантії.

З’ясовано, що трудова міграція є ключовим компонентом сучасних міжнародних міграційних процесів. Виокремлено основні мотиви, які спонукають громадян до виїзду за кордон, особливо в умовах російської військової агресії проти України. Серед провідних факторів – стан внутрішнього та зовнішнього ринків праці, підвищений рівень оплати праці за кордоном, стабільність економічної та соціальної системи у країнах працевлаштування, а також прагнення українців покращити свій матеріальний рівень життя, здобути новий досвід та професійні навички, які можуть бути використані у майбутньому для розвитку вітчизняної економіки після повернення додому.