Політичні права публічних службовців у контексті міжнародно-правової відповідальності держав

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз реалізації політичних прав публічних службовців в Україні крізь призму міжнародно-правових стандартів та інституту міжнародно-правової відповідальності держави. Досліджено національну нормативно-правову базу, що визначає зміст, межі реалізації та допустимі обмеження політичних прав публічних службовців, а також особливості практики її застосування в умовах функціонування принципу політичної нейтральності публічної служби. Акцентовано увагу на правових колізіях і прогалинах законодавства, які ускладнюють узгодження індивідуальних політичних прав службовців із завданнями забезпечення стабільності, ефективності та неупередженості державної влади. Проблематика реалізації політичних прав на національному рівні зводиться до пошуку оптимального співвідношення між законодавчими гарантіями, дисциплінарними обмеженнями та необхідністю належного функціонування публічної служби в демократичній державі.

Окрему увагу приділено міжнародно-правовим аспектам захисту політичних прав, зокрема стандартам, сформованим у практиці Європейського суду з прав людини, які застосовуються до різних категорій осіб, що перебувають на публічній службі. Проаналізовано підходи до оцінки допустимості національних обмежень політичних прав з огляду на принципи законності, легітимної мети та пропорційності, а також визначено умови, за яких порушення таких прав може призвести до міжнародно-правової відповідальності держави.

Обґрунтовано, що серед ключових проблем національного регулювання залишаються недостатня визначеність критеріїв політичної нейтральності та непослідовна інтеграція міжнародно-правових стандартів у правозастосовну практику, що створює ризики надмірного звуження політичних прав публічних службовців. Наголошено на необхідності вдосконалення правового регулювання шляхом уточнення законодавчих норм, запровадження прозорих процедур контролю, системного врахування практики Європейського суду з прав людини та підвищення рівня правової обізнаності публічних службовців. Зроблено висновок, що забезпечення балансу між політичною нейтральністю публічної служби та реалізацією політичних прав є важливою умовою дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері прав людини.