Адаптація податкового законодавства до цифрової економіки

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових засад адаптації податкового законодавства України до умов цифрової економіки та трансформацій, що зумовлені розвитком цифрових технологій і появою нових моделей створення вартості. У роботі аналізуються зміни у структурі економічної діяльності, зокрема зростання ролі нематеріальних активів, дистанційних форм надання послуг, платформної взаємодії та високої мобільності капіталу, що ускладнюють застосування традиційних категорій податкового права. Розглянуті проблеми визначення податкової юрисдикції в умовах «економічної присутності без фізичної присутності» та необхідність уточнення підходів до встановлення податкового зв’язку.

У статті висвітлено міжнародні тенденції реформування оподаткування в цифровому середовищі, зокрема концепцію Pillar One та Pillar Two у межах ініціатив ОЕСР/BEPS, спрямованих на перерозподіл податкових прав між юрисдикціями та запровадження глобальної мінімальної ставки оподаткування. Проаналізовано вплив цих підходів на національні системи, включаючи вимоги до узгодження норм матеріального та процедурного права.

На рівні українського законодавства розглянуто нормативні акти, що формують основу для розвитку цифрової економіки, зокрема Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та спеціальний режим «Дія.City». Окремо досліджено особливості оподаткування електронних послуг нерезидентів, порядок їх реєстрації як платників ПДВ, проблемні аспекти адміністрування таких операцій і потребу в уніфікації процедур.

У статті також проаналізовано напрями розвитку податкової прозорості та звітності цифрових платформ за моделлю правил, подібних до європейської директиви DAC7. Окреслено роль цифрових інструментів у модернізації податкового адміністрування, включаючи впровадження e-invoicing, SAF-T, електронних сервісів і використання аналітичних технологій для виявлення ризикових операцій.

Узагальнено, що адаптація податкової системи до цифрової економіки потребує комплексного оновлення матеріальних, процедурних і інституційних норм, гармонізації з міжнародними стандартами та формування ефективної інфраструктури податкового адміністрування. Матеріал статті відображає ключові тенденції, виклики та можливі напрямки подальшого удосконалення податкової політики України в умовах цифрової трансформації.