Правове регулювання RegTech у системі фінансового моніторингу України: перспективи впровадження штучного інтелекту для виявлення підозрілих операцій

Анотація

У статті розглянуто можливості та перспективи впровадження регуляторних технологій (RegTech) на базі штучного інтелекту (ШІ) у систему фінансового моніторингу України. Актуальність дослідження зумовлена зростанням масштабів фінансових транзакцій, диверсифікацією способів відмивання коштів та необхідністю модернізації національної системи відповідно до рекомендацій FATF та вимог Директив ЄС щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Проаналізовано поточний стан системи фінансового моніторингу в Україні, що базується переважно на rule-based підході із застосуванням встановлених критеріїв для виявлення підозрілих операцій. Ідентифіковано основні виклики чинної системи, включаючи високий рівень хибнопозитивних спрацювань, обмежені можливості виявлення складних схем відмивання коштів, недостатню швидкість реагування на нові типи загроз та значні операційні витрати.

Досліджено міжнародний досвід впровадження RegTech-рішень у провідних юрисдикціях, зокрема практику Сінгапуру (ініціатива «Looking Good, Doing Good»), Великобританії (регуляторна «пісочниця» Financial Conduct Authority), Нідерландів (система Transaction Monitoring Netherlands) та США (підтримка FinCEN). Проаналізовано результати впровадження ШI-систем провідними банками, що засвідчують значне підвищення точності виявлення підозрілих операцій та зниження рівня помилкових спрацювань.

Запропоновано комплексну стратегію впровадження RegTech в Україні, що охоплює регуляторні аспекти (розробка концепції цифрової трансформації, створення нормативно-правової бази, запровадження регуляторної «пісочниці»), технологічні виміри (створення централізованої аналітичної платформи, розвиток API та стандартів обміну даними) та організаційні заходи (модернізація IT-інфраструктури, формування команд спеціалістів).

Систематизовано бар’єри та ризики впровадження, включаючи технологічні обмеження, організаційні виклики, регуляторну невизначеність та специфічні ризики використання ШІ. Сформульовано практичні рекомендації щодо мінімізації ризиків через впровадження принципів пояснюваного ШІ, регулярний аудит алгоритмів та забезпечення людського контролю за критичними рішеннями.