Адміністративно-правове забезпечення захисту персональних даних в умовах цифровізації як запобіжник порушення академічної доброчесності та елемент антикорупційної діяльності

Анотація

Вказується, Україна обрала стратегічний напрям цифровізації публічного адміністрування та сфери освіти, що знайшло своє відображення у положеннях Закону України «Про адміністративну процедуру» та підтверджується науковими дослідженнями. Наслідком цього курсу стало широке впровадження інформаційно-телекомунікаційних систем, що використовуються для прийняття кваліфікаційних та управлінських рішень. Такі системи, зокрема засоби автоматизованого оцінювання та перевірки на плагіат, здійснюють обробку чутливих персональних даних оціночно-кваліфікаційного характеру щодо студентів і викладачів.

Дослідження присвячене комплексному адміністративно-правовому обґрунтуванню необхідності та розробці механізмів алгоритмічної підзвітності у публічному адмініструванні освітньої та наукової діяльності, що використовує інструменти автоматизованого прийняття рішень (АПР). Актуальність роботи зумовлена стратегічним курсом України на цифровізацію та необхідністю гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, зокрема Регламентом (ЄС) № 2016/679 (GDPR). Обґрунтовано, що впровадження АПР для обробки оціночно-кваліфікаційних персональних даних (оцінки, результати антиплагіату, висновки про кваліфікацію) створює новий тип адміністративно-правового конфлікту, оскільки ці дані мають високий репутаційний та правовий наслідок, що робить їх критично вразливими до зловживань та корупційних ризиків. Визначено, що основна адміністративно-правова прогалина полягає у відсутності у Законі України «Про адміністративну процедуру» обов’язкового та деталізованого механізму превентивного контролю за логікою АПР. З метою усунення виявлених ризиків, обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення Оцінки впливу на захист даних (DPIA) як обов’язкової попередньої адміністративної процедури для всіх освітніх систем, що приймають кваліфікаційні рішення. Доведено, що впровадження DPIA має супроводжуватися інтеграцією в національне адміністративне право двох ключових гарантій GDPR: права на людську інтервенцію та права на змістовне пояснення логіки алгоритму. Запропоновано створення незалежних експертних (аудитних) комісій, які будуть наділені адміністративними повноваженнями щодо нагляду за DPIA, проведенням періодичних аудитів та перегляду рішень АПР.