Адміністративно-процесуальна діяльність державних органів у справах про адміністративні правопорушення у сфері охорони права власності

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу адміністративно-процесуальної діяльності державних органів у справах про адміністративні правопорушення у сфері охорони права власності як «динамічного зрізу» їхньої компетенції. Показано, що в умовах сьогодення ефективність адміністративного провадження безпосередньо впливає на реальність конституційних гарантій права власності та рівень довіри до публічної адміністрації. Розкрито специфіку множинності суб’єктів адміністративної юрисдикції, які залучені до розгляду справ, пов’язаних із посяганнями на різні види майна, та охарактеризовано особливу роль Національної поліції як ключового суб’єкта первинного реагування і процесуального «інтегратора» в цій сфері.

Проаналізовано структуру провадження у справах про адміністративні правопорушення у майновій сфері та зміст основних заходів забезпечення провадження. Обґрунтовано, що саме початкова стадія провадження концентрує основний масив процесуальних дій поліції й визначає подальшу якість розгляду справи. Окрему увагу приділено інституційній взаємодії Національної поліції з Державною службою з питань праці, органами рибоохорони, лісового та екологічного контролю, податковими органами у справах за ст.ст. 47–51-4 КУпАП. Зроблено висновок про наявність асиметрії між обсягом адміністративної юрисдикції різних органів та їхніми процесуальними повноваженнями, що породжує ризики фрагментації практики й «прогалин юрисдикції» та зумовлює потребу подальшого нормативного узгодження й посилення процесуальних гарантій у справах, пов’язаних із посяганнями на право власності.

Додатково запропоновано критерії оцінки законності та ефективності адміністративно-процесуальної діяльності в аналізованій сфері: коректність кваліфікації правопорушень і пропорційність застосованих заходів адміністративного впливу; реалізація повноважень виключно в межах наданої компетенції; суворе дотримання процесуальних строків та вимог КУпАП. Аргументовано доцільність удосконалення організаційно-правових механізмів діяльності Національної поліції та інших органів адміністративної юрисдикції шляхом підвищення якості підготовки кадрів, цифровізації процедур фіксації та обліку правопорушень, посилення міжвідомчої координації й адаптації строків та процедур розгляду справ до сучасних безпекових викликів з метою забезпечення реальної дії гарантій права власності.