Законодавство про планування та забудову територій: тенденції розвитку в період воєнного стану

Автор(и)

  • Т. Є. Харитонова доктор юридичних наук, професор, завідувачка кафедри земельного, екологічного та енергетичного права Національного університету «Одеська юридична академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-7998-5089

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.92.2.56

Ключові слова:

планування територій, забудова земель, використання земель, просторове планування, містобудівна діяльність, землі територіальних громад, енергетика

Анотація

У статті досліджуються особливості новітнього розвитку вітчизняного законодавства про планування та забудову територій. Удосконалено теоретичні положення про те, що в 2020 році було закладено підґрунтя для масштабного реформування просторового планування на місцевому рівні, і це законодавче забезпечення мало далі послідовно розвиватися. Однак воєнні дії на території держави та майже чотирирічний воєнний стан внесли суттєві корективи у ці плани. Перед науковим дослідженням були поставлені завдання, по-перше, простежити, наскільки виправдовуються очікування від впроваджених у 2020 році нововведень в умовах триваючого воєнного стану; а по-друге, які тенденції розвитку наразі об’єктивно демонструє законодавство про планування та забудову територій.

Встановлено, що побудована нормотворцем ідеальна модель просторового планування використання територій не була реалізована повною мірою через цілу сукупність факторів, найбільш вагомим серед яких став початок повномасштабних воєнних дій на території держави. У зв’язку з цим процес розробки та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад призупинився та/або затягнувся.

Крім того виявлено, що розвиток законодавства про планування та забудову територій протягом 2022–2025 років відбувався під впливом нових викликів, що сформувало тенденції, які характерні для його еволюції на даному етапі, а саме: 1) гальмування європеїзації інституту з огляду на призупинення подальшого впровадження ідей просторового розвитку; 2) мілітаризація інституту, яка проявляється у тому, що розвиток інституту планування та забудови територій відбувається під впливом воєнних обставин у стратегічному (передбачення програм відновлення областей/територій територіальних громад) і тактичному (розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення) напрямах; 3) інструменталізація інституту, яка простежується в тому, що переважний обсяг змін і доповнень до законодавства про планування та забудову територій, проведених у період 2022 – 2025 років, спрямований на виконання антивоєнних, антибар’єрних та енергетичних завдань; 4) часткова деекологізація інституту, яка має прояви здебільшого у звільненні від здійснення стратегічної екологічної оцінки окремих документів державного планування.

Посилання

Ігнатенко І.В. Просторове планування як інструмент управління територіальним розвитком громади: правові аспекти. Право і суспільство. 2022. № 3. С. 130–135. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2022.3.19.

Ігнатенко І.В. Аналіз комплексного плану просторового розвитку територій з точки зору захисту прав інвесторів. Актуальні проблеми земельного, аграрного, екологічного та природоресурсного права: збірник матеріалів наук.-практ. конф. (Харків, 10 грудня 2021 року) / за ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. Харків: Юрайт, 2021. С. 84–88.

Харитонова Т.Є., Григор’єва Х.А. Історико-архітектурний опорний план як інструмент просторового планування і туристичного розвитку: науково-практичний правовий аналіз. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. Вип. 6. Частина 2. С. 183–191. https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/APP_06_2025_part-2.pdf.

Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності: Закон України від 12.05.2022 року. Офіційний вісник України. 2022. № 48. Стор. 7. Ст. 2627. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2254-20#top.

Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17.02.2011 року. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 34. Ст. 343. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#top.

Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів: Закон України від 24.02.2023 року. Відомості Верховної Ради. 2023. № 61. Ст. 203. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2956-20#Text.

Ігнатенко І.В., Лейба Л.В. Правове регулювання просторового планування в контексті кліматичних змін. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 2. С. 450–457. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.02.65.

Малишева Н.Р. Участь громадськості в прийнятті екологічно важливих рішень в умовах воєнного стану в Україні. Правові аспекти агроекологічного розвитку України: тези допов. учасників Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 23 травня 2025 р.). Київ: НУБіП України, 2025. С. 20–24.

Єрмоленко В.М., Мартин А.Г. Сучасні агроекологічні виклики у контексті їх впливу на планування використання земель. Перші наукові читання з сучасних проблем земельного, аграрного та екологічного права крізь призму творчої спадщини професора Василя Лук’яновича Мунтяна: збірник тез наук. допов. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Київ, 04 квітня 2024 року) / За заг. ред. В. Носіка, д.ю.н., проф., член-кор. НАПрН України. Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2024. С. 42–45.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-22

Номер

Розділ

Розділ 6. Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право