Проблеми реалізації державної аграрної політики у сфері захисту агроінформації

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правових проблем реалізації державної аграрної політики у сфері захисту агроінформації та перспектив удосконалення законодавства. Виокремлено пріоритетні напрями національної політики щодо збереження, використання та обігу агроданих. Доведено, що агроінформація є стратегічним нематеріальним ресурсом, який потребує належного правового захисту. Ефективна реалізація державної політики у сфері захисту агроінформації стримується фрагментарністю правового регулювання, відсутністю спеціалізованої політики управління аграрними даними та недостатньою інтеграцією вимог кібербезпеки у галузеве законодавство. Агроінформація перетворилася на стратегічний ресурс, від безпеки та належного її обігу залежить конкурентоспроможність аграрних виробників і стабільність функціонування державних механізмів підтримки та моніторингу. У цьому контексті обґрунтовано необхідність переходу від декларативного регулювання до комплексної моделі державної аграрної політики, що поєднуватиме правові, організаційні та превентивні інструменти управління ризиками, забезпечуватиме баланс між публічними інтересами та правами суб’єктів агробізнесу, а також враховуватиме міжнародний досвід. Європейська практика засвідчує, що прозорість, конфіденційність і кібербезпека є фундаментальними стандартами управління агроінформацією, тоді як цифрові платформи та агропідприємства зобов’язані запобігати несанкціонованому доступу й неправомірному комерційному використанню даних. Для України впровадження цих підходів означає не лише рух до досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року, а й створення сучасної системи правового регулювання, здатної забезпечити баланс між відкритістю даних для науки та інновацій і належним захистом прав агровиробників. Резюмовано, що удосконалення наукової доктрини аграрного права України має базуватися на розробці законодавчої дефініції агроінформації, закріпленні принципу інформованої згоди агровиробників, створенні дієвих механізмів захисту прав суб’єктів агробізнесу та гармонізації правових норм із європейськими стандартами. Такий підхід створить передумови для формування цілісної системи захисту агроінформації, підвищення кіберстійкості аграрної сфери та ефективності державної аграрної політики в умовах цифрової трансформації. Методологія дослідження ґрунтується на положеннях діалектичного методу наукового пізнання, а також формально-логічному, формально-юридичному й герменевтичному підходах.