Європейський досвід правового забезпечення екологічної стійкості та відновлення лісів: орієнтири для України

Анотація

В статті обґрунтовуються напрямки удосконалення українського екологічного законодавства, спрямованого на забезпечення екологічної стійкості і відновлення лісів, на основі аналізу європейського досвіду правового регулювання у вказаній сфері.

Відновлення лісів України, зокрема тих, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, та забезпечення їх екологічної стійкості – це питання гарантування екологічної безпеки не лише України, але й всього Європейського континенту. Враховуючи євроінтеграційні прагнення України, у процесі підготовки проєктів та стратегій відновлення довкілля України, зокрема лісів, на принципах сталого розвитку варто виходити із стратегій, які розробляються та реалізуються в ЄС. Комплексні заходи, спрямовані на забезпечення екологічної стійкості та відновлення лісів в ЄС передбачені Лісовою стратегією ЄС на період до 2030 року, яка була прийнята в липні 2021 року та визначає бачення та конкретні дії щодо покращення кількості та якості лісів ЄС, а також посилення їхнього захисту, відновлення та стійкості. Вказана стратегія є однією з ключових ініціатив Європейського зеленого курсу, а також базується на Стратегії ЄС щодо біорізноманіття на період до 2030 року.

Встановлено, що європейський досвід забезпечення екологічної стійкості та відновлення лісів включає інтегроване управління лісами, стійке лісовідновлення та створення заповідних територій, що поєднує економічні, соціальні та екологічні цілі. Інтегроване лісове планування включає розробку та впровадження комплексних лісових планів, що враховують екологічні, соціальні та економічні аспекти, а також збалансоване використання лісових ресурсів для лісозаготівлі, туризму та рекреації. Стійке лісовідновлення передбачається програмами лісовідновлення з акцентом на висадку місцевих, стійких до кліматичних змін порід дерев. Стійке лісовідновлення передбачає також використання біологічних методів боротьби зі шкідниками та хворобами, створення лісових насаджень, що сприяють біорізноманіттю, а також. застосування сучасних технологій для зменшення впливу лісозаготівлі на навколишнє середовище. Стале лісокористування забезпечується сертифікацією лісів, яке є інструментом стимулювання сталого управління, що гарантує екологічну, соціальну та економічну відповідальність. Створення заповідних територій включає створення та розширення мережі охоронюваних територій, які є ключовими для збереження біорізноманіття, впровадження заходів щодо запобігання та боротьби з лісовими пожежами, а також використання лісів як природних фільтрів для захисту від ерозії та збереження якості води.