Нормативно-правові засади екологічних детермінант у концепції «Єдиного здоров’я»

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного нормативно-правового регулювання екологічної складової концепції «єдиного здоров’я» в умовах зростання антропогенних та кліматичних ризиків. У статті проаналізовано стратегічні та законодавчі документи України, зокрема Закон України «Про систему громадського здоров’я» та Стратегію розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року, які закріплюють «єдине здоров’я» як ключовий принцип державної політики та основу для профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб. Досліджено, що фінальною метою реалізації оперативних функцій системи громадського здоров’я є позитивний вплив на детермінанти здоров’я, серед яких екологічні фактори займають чільне місце. У статті визначено зміст поняття екологічних детермінант здоров’я, що включають стан навколишнього природного середовища, будь-які природні кліматичні, біологічні (вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні, генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічні (органічні і неорганічні, природні (у тому числі кліматичні) та синтетичні), фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, теплове, іонізуюче, неіонізуюче та інші види випромінювання), та інші фактори, що впливають або можуть впливати на здоров’я людини чи на здоров’я майбутніх поколінь. Обґрунтовано, що комплексне нормативно-правове забезпечення управління екологічними детермінантами громадського здоров’я у межах підходу «єдиного здоров’я» допоможе у пошуку механізмів формування політики держави на засадах сталого розвитку з урахуванням екологічної детермінованості здоров’я населення, а також створенні ефективної, комплексної та стійкої системи для захисту здоров’я населення від екологічних загроз.

Зроблено висновок про ключову роль інтегрованого довкіллєвого дозволу виходячи із його превентивної спрямованості на управління екологічними детермінантами та мінімізацію впливу забруднення на здоров’я населення. Запропоновано визнати його механізмом забезпечення екологічної складової у концепції «Єдиного здоров’я». Впровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу є ключовим кроком для гармонізації національного екологічного законодавства з вимогами ЄС, як обов’язкової умови для євроінтеграції України у сфері охорони довкілля та забезпечення сталого розвитку, а також корелює із завданнями Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року.