Проблеми правового регулювання благополуччя тварин

Анотація

Стаття присвячена аналізу правового регулювання благополуччя тварин в Україні та на міжнародному рівні. Акцент зроблено на переорієнтації правового мислення: від розгляду тварин виключно як об’єктів права до визнання їхньої здатності відчувати біль і страждання, що зумовлює необхідність перегляду чинних правових механізмів. Розглянуто історичний і сучасний контекст розвитку нормативно-правових актів, зокрема впровадження концепції «п’яти свобод» тварин, принципу One Health та стандартів Всесвітньої організації здоров’я тварин (WOAH), які визнають нерозривний взаємозв’язок між здоров’ям людей, тварин та станом навколишнього середовища.

У роботі проаналізовано європейський досвід, зокрема директиви ЄС та Лісабонський договір, як приклад системної інтеграції гуманного ставлення до тварин у правову систему. Виокремлено ключові аспекти благополуччя тварин: фізіологічний і психологічний стан, можливість реалізації природної поведінки та етичне ставлення. Показано, що сучасне національне законодавство України містить правову колізію, яка обмежує ефективність регулювання благополуччя тварин. Хоча Цивільний кодекс визнає тварин об’єктами цивільних прав і встановлює заборону жорстокого поводження як зловживання правом, кваліфікація їх як «майна» ігнорує чуттєвість тварин і суперечить етичним вимогам суспільства. Натомість у ЄС здійснено історичний зсув, закріпивши обов’язок враховувати благополуччя тварин як живих істот.

Проаналізовано проблеми національного законодавства, серед яких фрагментарність, колізії, декларативність норм та низька ефективність правозастосування. Для підвищення ефективності правозастосування в Україні критично важливо надати тваринам спеціальний правовий статус, що перетворить декларативні норми на обов’язкові юридичні гарантії. Стаття підкреслює необхідність реформування українського законодавства з метою гармонізації з міжнародними стандартами, підвищення ефективності правозастосування та забезпечення національної безпеки, екологічної стійкості й сталого розвитку. Окремо висвітлено виклики, пов’язані з війною та військовою агресією, що підкреслюють потребу у спеціальних механізмах захисту тварин і гарантуванні їхнього права на благополуччя.