Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 та від 17.09.2025 № 1152 як інструмент чи бар’єр у виконанні судових рішень щодо призначення та перерахунку пенсій

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблеми системного невиконання судових рішень у спорах щодо призначення та перерахунку пенсій в Україні, що є прямим порушенням як конституційних гарантій права на судовий захист (ст. 129-1), так і міжнародних зобов’язань держави згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини. Ця проблематика набуває особливої гостроти в контексті використання підзаконної нормотворчості Кабінету Міністрів України як ключового механізму, за допомогою якого органи Пенсійного фонду України (ПФУ) фактично блокують виконання судових рішень, що набрали законної сили. Предметом дослідження є комплексний аналіз змісту та правових наслідків прийняття Постанови КМУ від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та Постанови КМУ від 17.09.2025 № 1152, якою затверджено бюджет ПФУ на 2025 рік. У статті проаналізовано правову природу запровадженого зазначеними постановами особливого порядку фінансування пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, у тому числі в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Обґрунтовано, що виокремлення так званих «перерахованих пенсій за рішенням суду» в окрему категорію виплат та встановлення пропорційного механізму їх фінансування фактично призводить до створення штучних «бюджетних черг» і відтермінування виконання судових рішень на невизначений строк. Встановлено, що таке регулювання прямо суперечить нормам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (ст. 47), який встановлює щомісячну виплату пенсії у повному обсязі та не передбачає іншого порядку виплати для пенсій, перерахованих на виконання рішень суду. Обґрунтовано, що Уряд, запроваджуючи власний порядок виконання, вийшов за межі делегованих йому повноважень, порушив принцип ієрархії нормативно-правових актів та нівелював конституційний принцип обов’язковості судового рішення. Запропонований Урядом механізм призводить до правової дискримінації пенсіонерів, оскільки створює два види пенсій. На прикладі скасованої Постанови КМУ № 649 продемонстровано системний характер спроб виконавчої влади обмежити чи модифікувати виконання судових рішення у пенсійних спорах шляхом підзаконного регулювання. Зроблено висновок про наявність глибокої дисфункції у механізмі взаємодії гілок влади та підкреслено необхідність посилення судового контролю за відповідністю актів КМУ законам та Конституції України.