Імплементація директив ЄС у національне законодавство України: компаративний аналіз проєкту Трудового кодексу

Анотація

У статті досліджується одна з ключових проблем сучасної юридичної науки – ступінь конвергенції норм проєкту нового Трудового кодексу України з імперативними вимогами директив Європейського Союзу. Автори виходять з того, що процес гармонізації національного законодавства з правом ЄС є не стільки формальним обов’язком у межах євроінтеграційного вектора, скільки фундаментальною передумовою для розбудови сучасної системи захисту прав працівників, що здатна забезпечити соціальну стабільність та економічне зростання. У цьому сенсі компаративний аналіз новітнього кодифікованого акту набуває критичної ваги для оцінки реального стану впровадження європейських стандартів у сферах регулювання робочого часу, забезпечення балансу між професійною діяльністю та особистим життям, а також протидії дискримінаційним практикам.

Водночас у ході реформи простежується певна суперечність: з одного боку, декларується намір досягти повного узгодження з нормами acquis communautaire; з іншого – низка положень законопроєкту свідчить про фрагментарну імплементацію або містить підходи, що не повною мірою відповідають філософії європейського права. Автори наводять результати порівняльного аналізу, що підтверджують існування правових дивергенцій: якщо одні норми (зокрема, щодо тривалості відпусток) практично повністю корелюють із вимогами директив, то інші (наприклад, стосовно індивідуалізації права на батьківську відпустку або гнучких умов праці) вимагають глибокого концептуального доопрацювання.

У статті запропоновано порівняння правових моделей регулювання сімейних відпусток та стандартів робочого часу в Україні та ЄС. Беручи до уваги положення Угоди про асоціацію та зобов’язання, які Україна взяла на себе як країна-кандидат, автори доводять необхідність більш ретельної та послідовної імплементації відповідних норм.

За підсумками проведеного аналізу сформульовано пропозиції щодо подолання правових колізій, зокрема шляхом внесення конкретних змін до тексту законопроєкту, уточнення формулювань стосовно гнучких умов праці та повного впровадження принципу гендерної рівності в інституті сімейних відпусток. Реалізація цих заходів сприятиме забезпеченню відповідності трудового законодавства європейським стандартам, посиленню соціальних гарантій для працівників та зміцненню позицій України на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.