Правове регулювання зайнятості та працевлаштування: проблеми та перспективи розвитку

Анотація

У статті висвітлено сучасний стан правового регулювання працевлаштування та зайнятості в Україні в умовах глибоких соціально-економічних змін, спричинених воєнними діями, глобальними процесами цифровізації та трансформацією ринку праці. Розкрито сутність правових механізмів забезпечення конституційного права громадян на працю, визначено основні напрями державної політики у сфері зайнятості, їх нормативно-правове підґрунтя та взаємозв’язок із міжнародними стандартами. Особливу увагу приділено аналізу чинного трудового законодавства, зокрема Кодексу законів про працю України, Закону України «Про зайнятість населення», Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також підзаконних актів, що регламентують діяльність служби зайнятості та роботодавців. Розглянуто проблеми, пов’язані з тіньовою економікою, невідповідністю попиту і пропозиції на ринку праці, неефективністю механізмів професійної перепідготовки кадрів, гендерними диспропорціями та нерівними можливостями для соціально вразливих груп населення. Проаналізовано сучасні виклики правозастосування, серед яких – фрагментарність законодавчих змін, недостатня адаптація правових норм до нових форматів праці, зокрема дистанційної та гнучкої зайнятості. Окремо розглянуто перспективи удосконалення правового регулювання працевлаштування з урахуванням інтеграційних процесів України в європейський правовий простір та впровадження принципів гідної праці, сформульованих Міжнародною організацією праці. Акцент зроблено на необхідності посилення ролі держави у моніторингу зайнятості, створенні прозорих процедур реєстрації трудових відносин, підтримці підприємництва та сприянні інноваційним формам зайнятості. Обґрунтовано, що ефективна бюджетна та соціальна політика має стати основою розвитку трудового потенціалу, підвищення конкурентоспроможності робочої сили й поступового зниження рівня безробіття. Запропоновано концептуальні напрями модернізації правового регулювання, спрямовані на формування соціально відповідального ринку праці, який забезпечуватиме економічну стабільність, інвестиційну привабливість і дотримання прав кожного працівника.