Порівняльно-правовий аналіз регулювання професійного розвитку педагогічних та науково-педагогічних працівників у зарубіжних країнах

Анотація

У статті здійснено комплексний порівняльно-правовий аналіз системи професійного розвитку науково-педагогічних працівників у зарубіжних країнах крізь призму еволюції освітніх реформ, особливостей державного управління та нормативно-правового забезпечення неперервної педагогічної освіти. Особливу увагу приділено досвіду Сполучених Штатів Америки як однієї з найбільш розвинених і водночас децентралізованих освітніх систем світу, у межах якої професійний розвиток науково-педагогічних кадрів розглядається як багатокомпонентна, динамічна та поліфункціональна система, тісно пов’язана з практикою викладання, результатами наукових досліджень і потребами суспільного розвитку.

У роботі виокремлено основні етапи становлення та трансформації системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників у США, починаючи з періоду мінімального державного втручання й завершуючи сучасним етапом диверсифікації форм професійного навчання, інституційного забезпечення та посилення ролі стандартів і механізмів оцінювання якості педагогічної діяльності. Проаналізовано змістовні компоненти професійного розвитку, що охоплюють фахові, педагогічні, психологічні, управлінські знання, а також комплекс практичних умінь і навичок, необхідних для поєднання наукової, викладацької та управлінської діяльності в університетському середовищі.

Значну увагу приділено дослідженню нормативно-правових засад професійного розвитку науково-педагогічних кадрів у Великій Британії, Канаді, країнах Європейського Союзу, а також у державах Азійсько-Тихоокеанського регіону. Встановлено, що спільною тенденцією для більшості розвинених країн є посилення децентралізації управління освітою, зростання ролі місцевих органів влади та освітніх інституцій у плануванні й фінансуванні підвищення кваліфікації, а також активне залучення недержавних і приватних провайдерів освітніх послуг. Окремо проаналізовано моделі фінансування професійного розвитку, механізми громадського контролю за використанням бюджетних коштів та процедури оцінювання результативності підвищення кваліфікації.

Обґрунтовано зростання значення інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційних форм навчання у системі професійного розвитку, що сприяє підвищенню доступності освітніх програм, гнучкості навчальних траєкторій та інтеграції національних освітніх систем у міжнародний освітній простір. На підставі узагальнення зарубіжного досвіду зроблено висновок про наявність в Україні належних нормативно-правових передумов для подальшого вдосконалення системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників із урахуванням кращих світових практик і сучасних викликів розвитку вищої освіти.