Трудова діяльність неповнолітніх: порівняльно-правовий аналіз законодавства України та зарубіжних країн

Анотація

Стаття присвячена порівняльно-правовому дослідженню регулювання праці неповнолітніх в Україні та низці зарубіжних держав. У роботі проаналізовано конституційні засади реалізації права на працю, спеціальні гарантії, а також встановлені для осіб, які не досягли повноліття, обмеження, спрямовані на запобігання негативному впливу трудової діяльності на фізичний, психологічний та соціальний розвиток дітей. Оцінено ступінь відповідності національного законодавства міжнародним стандартам, зокрема актам МОП, Європейській соціальній хартії та рекомендаціям органів міжнародного контролю у сфері праці. Деталізовано нормативні підходи до визначення мінімального віку для працевлаштування, регулювання тривалості робочого часу, умов, характеру й специфіки праці з урахуванням вікових, фізіологічних і психоемоційних особливостей розвитку неповнолітніх. На основі аналізу законодавства Польщі, Латвії, Литви, Естонії, Словаччини, Німеччини, Великої Британії та США окреслено спільні тенденції та відмінні національні моделі щодо дозволених видів діяльності, складання переліків небезпечних робіт, заборони нічної та надурочної праці, а також механізмів практичної реалізації гарантій для дітей і молоді. Показано, що у більшості країн функціонують диференційовані механізми залучення дітей молодших вікових груп до легкої праці за наявності окремих дозволів, чітко визначені вікові межі й розширені гарантії охорони праці, які забезпечують високий рівень безпеки та прозорості правового регулювання. Виокремлено прогалини українського законодавства, зокрема відсутність нормативно закріпленого переліку легких робіт, недостатню деталізацію вікових і часових обмежень, а також обмеженість інструментів контролю, превенції та юридичної відповідальності роботодавців. На підставі вивченого зарубіжного досвіду сформульовано пропозиції щодо оновлення трудового законодавства України, серед яких — упровадження диференційованих правил для різних вікових категорій, уточнення допустимих видів легкої праці, удосконалення процедур видачі дозволів, розширення системи державного нагляду та ефективних санкцій за порушення прав неповнолітніх. Зроблено висновок про необхідність комплексної адаптації українських норм до міжнародних стандартів і провідних європейських практик задля створення безпечних умов праці, мінімізації ризиків експлуатації та зменшення масштабів неформальної зайнятості серед дітей і молоді.