Реформування систем соціального захисту в країнах Європейського Союзу

Анотація

У статті зазначено, що системи соціального захисту надають підтримку людям, які не можуть заробляти собі на життя або стикаються з додатковими потребами, наприклад, через безробіття, батьківські обов’язки, хворобу, інвалідність або старість. Станом на сьогодні держава загального добробуту є фундаментальним аспектом європейської ідентичності. Постійне адаптування політики соціального захисту до реалій, що виникають, має першорядне значення для подолання нерівності та досягнення зростання.

Автор статті звертає увагу на те, що трьома амбітними цілями ЄС до 2030 року є: 1) Працевлаштування (до 2030 року щонайменше 78% населення віком від 20 до 64 років повинні бути зайнятими); 2) Навчання (до 2030 року щонайменше 60% усіх дорослих повинні брати участь у навчанні щороку); 3) Зменшення бідності (скорочення щонайменше на 15 мільйонів людей, які перебувають під загрозою бідності або соціальної ізоляції).

Зроблено висновок, що в останні роки системи соціального захисту в усьому світі зазнали значних реформ, спрямованих на реагування на демографічні зміни, постійну соціальну та економічну вразливість, а також швидкозмінний характер праці. Уряди вжили значних заходів для забезпечення сталості, розширення охоплення та підвищення адекватності виплат, зокрема для груп, які історично були виключені або недостатньо захищені.

Однак, подальший шлях вимагатиме постійної політичної волі, механізмів сталого фінансування та сильних адміністративних систем для втілення амбітних політичних цілей у практичний, тривалий вплив. Це включає адміністративні та управлінські заходи, які втілюють політику в життя, оскільки реформи мають забезпечувати адекватність та стійкість систем соціального захисту (особливо з огляду на демографічні зміни та збільшення тривалості життя); сприяти довшій участі в трудовій діяльності та збільшенню заощаджень на пенсію протягом життя (для забезпечення стійкості та адекватності пенсійних систем для майбутніх поколінь); демонструвати важливість соціальних інвестицій для стимулювання зростання продуктивності та забезпечення довгострокової ефективності схем соціального захисту шляхом розгляду питань економії або перерозподілу коштів за потреби.