Саморегулювання господарської та незалежної професійної діяльності: сутність та основні моделі
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.92.2.15Ключові слова:
державне регулювання, делегування повноважень, саморегулівна організація, саморегулювання, формування та реалізації публічної політики у сфері господарської та незалежної професійної діяльностіАнотація
За результатами дослідження визначальних ознак саморегулювання господарської та незалежної професійної діяльності, автор запропонував визначити його як діяльність учасників ринків товарів та послуг або осіб, які займаються професійною діяльністю, на основі делегованих владних повноважень щодо визначення кваліфікаційних вимог допуску до зайняття відповідною господарською або професійною діяльністю, встановлення правил (стандартів) її здійснення та забезпечення їх дотримання шляхом здійснення заходів нагляду (контролю) та застосування заходів відповідальності, щодо досудового (мирного) врегулювання спорів між учасниками товарного ринку або особами, які займаються незалежною професійною діяльністю, та/або їх контрагентами та споживачами їх товарів та послуг, а також самостійне вжиття суб’єктами саморегулювання інших заходів, які є для них обов’язковими та спрямовані на упорядкування та ефективне функціонування й розвиток відповідних ринків або професійного середовища. Натомість, не є саморегулюванням установлення об’єднаннями підприємств або професійними об’єднаннями рекомендацій щодо моделей поведінки та показників ефективності діяльності їх членів. Автор також звернув увагу на те, що запровадження саморегулювання на товарних ринках чи у сфері професійної діяльності супроводжується делегуванням саморегулівній організації або декільком із них повноважень державного регулятора, необхідних для виконання владних управлінських функцій, які на них покладаються. У статті підкреслено, що саморегулівна організація може набути виключні повноваження щодо вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням формування та/або реалізацією публічної політики у відповідній сфері, або вирішувати такі питання паралельно із державним регулятором (ділячи із ним сферу відання), за погодженням державного регулятора, за участю його представників та/або представників громадськості (споживачів) у складі органів управління саморегулівною організацією. Водночас, наголошено, що у будь-якому випадку, саморегулівні організації у межах діяльності на виконання делегованих повноважень є підконтрольними та підзвітними державним регуляторам, які несуть відповідальність за законність та ефективність діяльності саморегулівних організацій.
Посилання
International Organization of Securities Commissions. Report of the SRO Consultative Committee of the International Organization of Securities Commissions. 2000. 15 p. URL: https://www.iosco.org/library/pubdocs/pdf/IOSCOPD110.pdf.
Porter T., Ronit K. Self-Regulation as Policy Process: The Multiple and Criss-Crossing Stages of Private Rule-Making. Policy Sciences. 2006. No. 39 (1), pp. 41–72.
Кочин В.В. Методологія досліджень правового регулювання економічних відносин в умовах приватизації та євроінтеграції. Координата. 2023. URL: https://coordynata.com.ua/metodologia-doslidzen-pravovogo-reguluvanna-ekonomicnih-vidnosin-v-umovah-privatizacii-ta-evrointegracii.
Ismail E. Architects’ self-regulation in Malaysia: Is it possible? 2013. 18 p. URL: http://www.pam.org.my/images/notes/2013/Architects-Self-regulation-01.pdf.
Japan Securities Dealers Association. JSDA as an SRO. 2019. URL: https://www.jsda.or.jp/en/about/files/SRO.pdf.
Law of the Republic of Kazakhstan on self-regulation of 2015. Status as of 29 July 2025. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=36858926&pos=3;-108#pos=3;-108.
World Bank. India: Role of Self-Regulatory Organizations in Securities Market Regulation. 2007. URL: https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports/documentdetail/166951468042018599/india-role-of-self-regulatory-organizations-in-securities-market-regulation.
Priest M. The privatization of regulation: five models of self-regulation. Ottawa Law Review. 1998. No. 29:2, pp. 233–302. URL: https://rdo-olr.org/wp-content/uploads/2018/01/olr_29.2_Priest.pdf.
Остапенко Ю.І. Саморегулівна діяльність у сфері господарювання: завдання господарсько-правового забезпечення. Теорія і практика правознавства. 2018. Вип. 2. 18 с. DOI: 10.21564/2225-6555.2018.14.149728.
Гончаренко О.М. Приватне регулювання та саморегулювання господарської діяльності: зіставлення понять. Економіка та право. 2022. № 2. С. 13–24. DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw.2022.02.013.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 М. В. Шевченко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.