Інституційні засади торговельної діяльності в умовах цифровізації: правовий вимір

Анотація

У статті досліджуються інституційні засади торговельної діяльності в контексті господарсько-правового регулювання, виявляються ключові проблеми функціонування інституційної структури торгівлі та формулюються пропозиції щодо її правового вдосконалення. Особливий акцент робиться на швидкому розвитку електронної торгівлі та цифрових технологій, які стали невід’ємними факторами економічного зростання та інновацій, що кардинально змінюють традиційні підходи до правового регулювання. Дослідження підкреслює критичну важливість гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами та адаптації правових норм до динамічних умов цифровізації та тривалого воєнного стану. Адже гармонізація є важливим процесом конвергенції/інтеграції цифрових ринків шляхом усунення регуляторних бар’єрів, подолання технологічних перешкод та вирівнювання рівнів цифровізації європейських регіонів для створення загальноєвропейського єдиного цифрового ринку. Це включає гармонізацію та інтеграцію правових, адміністративних та технологічних систем політики ЄС та України. Водночас ефективність торговельної діяльності в умовах цифровізації значною мірою залежить від її регулювання, зокрема від правових норм, регуляторних механізмів, інфраструктурних елементів та інститутів, які забезпечують перехід до цифрової економіки та електронної комерції. Цифрова революція створює нові виклики та ризики, які можуть перешкоджати зростанню транскордонної торгівлі. У свою чергу, для вдалого функціонування вітчизняних торговельних підприємств, власникам бізнесу необхідно враховувати усі виклики та перешкоди для розвитку торговельного підприємництва в Україні, досвід торгівлі в країнах ЄС та світу, розвивати електронну комерцію, шукати шляхи продажу українських товарів за кордон, відкривати онлайн-магазини та розвивати свою діяльність у соціальних мережах. Торгівля послугами процвітатиме, оскільки віртуальна реальність дозволяє захоплюючу транскордонну співпрацю, а квантові технології наступного покоління можуть відкрити нові горизонти для цифрової торгівлі. Однак реалізація цього бачення залежить від проактивного формування політики вже сьогодні. Зазначене потребує удосконалення господарсько-правового регулювання, з урахуванням вище зазначених проблемних аспектів. У тому числі і шляхом розробки відповідної Стратегії.