Висновок експерта як засіб доказування у цивільному судочинстві України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню юридичної природи висновку експерта та виробленню концептів удосконалення цивільного процесуального законодавства України у сфері експертизи.

У статті розглядаються доктринальні положення щодо визначення поняття висновку експерта як засобу доказування у цивільному судочинстві України. Констатована відсутність єдиних законодавчих підходів у контексті співвідношення категорій «докази» і «засоби доказування». Обґрунтовується позиція щодо доцільності їх розмежування та розуміння категорії «засоби доказування» як способу встановлення (процесуальної форми) доказів, які характеризуються законодавчо визначеними вимогами та є підставами для підтвердження наявності або відсутності обставин, які мають значення для вирішення справи та ухвалення судом обґрунтованого рішення. З’ясовано, що у деяких категоріях цивільних справ висновок експерта є обов’язковим засобом доказування, оскільки порівняно з іншими засобами доказування дозволяє з найбільшою ймовірністю встановити наявність або відсутність обставини (фактів), які входять в предмет доказування.

За результатами системного аналізу положень Цивільного процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта як засіб доказування характеризується такими законодавчо визначеними ознаками: 1) висновок експерта має бути наданий до суду у письмовій формі та складатися у порядку, визначеному законом; 2) обставини, які встановлюються експертом повинні стосуватися предмета доказування, тобто підтверджувати заявлені вимоги чи заперечення або мати інше значення для розгляду справи і підлягати встановленню при ухваленні судового рішення; 3) для дослідження обставин, що є предметом висновку експерта, необхідні спеціальні знання, якими володіє експерт та які не належать до галузі знань «право»; 4) проведені експертом дослідження  повинні  оформлюватися  у  висновку  експерта  шляхом  їх  докладного  опису; 5) у висновку експерта мають бути відображені відповіді на усі запитання, поставлені експертові; 6) результати експертних досліджень відображаються у загальному висновку.

У світлі досліджуваної проблеми, з метою узгодження положень ч. 4 ст. 104 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» та ч. 6, 7 ст. 14 ЦПК України доцільно передбачити електронну форму висновку експерта, що слугуватиме оптимізації цивільного судочинства з урахуванням рекомендаційних положень актів «м’якого» права та вітчизняних програмних документів публічної політики, спрямованих на удосконалення моделі цивільного судочинства.