Вимоги до позовної заяви у цивільному процесі: порівняльно-правовий аналіз законодавства зарубіжних країн

Анотація

Стаття присвячена глибокому порівняльному аналізу вимог, що пред’являються до позовної заяви у цивільному судочинстві у Франції, Італії, Туреччині та Азербайджані. Автором досліджено нормативно закріплені елементи, які мають бути включені до позовної заяви, встановлений порядок її подання, а також юридичні наслідки недотримання встановлених процесуальних форм. Особливу увагу автором приділено тому, як кожне національне законодавство визначає структуру та зміст позовної заяви, встановлює межі формалізації та співвідношення між формальними та матеріальними вимогами.

Автором встановлено, що, незважаючи на спільну належність усіх чотирьох правових систем до романо-германської (континентальної) традиції, регулювання даної процесуальної категорії демонструє суттєві відмінності. Автором доведено, що ці відмінності зумовлені як історичною еволюцією національних систем цивільного процесу, так і різними підходами до забезпечення балансу між процесуальною ефективністю, формальною визначеністю та захистом прав сторін.

Зокрема, автором досліджено значну варіативність у ступені деталізації обов’язкових реквізитів позовної заяви, у процедурі її реєстрації, у вимогах щодо зазначення доказів та правових підстав, а також у заходах відповідальності за порушення встановлених вимог. Автором доведено, що ці відмінності безпосередньо впливають на процесуальну ефективність судового розгляду, забезпечення прав сторін та оперативність розгляду справ.

Таким чином, автором встановлено, що аналіз дозволяє виявити як спільні риси формалізації позовної заяви для держав континентальної правової сім’ї, так і індивідуальні особливості кожної національної системи, що формують національну специфіку цивільного процесу. Автором доведено, що отримані висновки сприяють глибшому розумінню механізмів процесуального регулювання та можуть бути використані як для подальших наукових досліджень, так і при розробці рекомендацій щодо удосконалення цивільного судочинства з метою підвищення його ефективності, правової визначеності та захисту прав учасників процесу.