Умови зарахування зустрічних однорідних вимог у європейському договірному праві: порівняльно-правовий аспект

Анотація

У статті проведено порівняльний аналіз умов зарахування зустрічних однорідних вимог у цивільному законодавстві європейських країн та основних нормативних актах європейського договірного права. Зроблено висновок про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення зобов’язань, який знайшов своє закріплення фактично у всіх європейських правопорядках. Охарактеризовано такі умови зарахування зустрічних вимог як безспірність вимог, можливість вимог для судового захисту, настання строку виконання, однорідність вимог, приналежність вимог саме боржнику та кредитору, можливість зарахування у разі спливу позовної давності, зарахування за заявою сторони (за її волевиявленням) чи в силу самого факту виникнення зустрічних однорідних вимог. Окремо звернено увагу на відмінності правового регулювання умов зарахування зустрічних однорідних вимог у цивільному праві Німеччини, Франції, Австрії. Підкреслено, що у цивільному законодавстві таких європейських країн як Франція та Австрія, зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється в силу самого факту виникнення таких зустрічних вимог, які відповідають необхідним для зарахування умовам, тобто не вимагається обов’язкового вчинення правочину для припинення зобов’язання зарахуванням. Акцентовано, що у цивільному законодавстві Німеччини зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється у формі позасудової односторонньої заяви, яка, як правило, не має ретроспективної дії: зобов’язання припиняється з моменту заяви, а не з моменту виникнення права на зарахування. Зауважено, що у праві країн континентальної правової сім’ї зарахування зустрічних вимог є інститутом матеріального права й водночас акцентовано увагу на тому, що процесуальне зарахування зустрічних однорідних вимог властиве правопорядкам common law. Окремо в роботі вказано також на можливість як судового, так і позасудового зарахування зустрічних однорідних вимог у різних правопорядках. Здійснено огляд умов зарахування зустрічних однорідних вимог у таких основних нормативних актах європейського договірного права як Принципи європейського договірного права (PECL), Принципи міжнародних комерційних договорів (UNIDROIT), Проєкті загальної системи координат європейського приватного права (DCFR). Підсумовано, що положення вказаних норми європейського договірного права може стати в нагоді в процесі рекодифікації цивільного законодавства України.