Заочний розгляд справи: теоретико-прикладні проблеми крізь призму часу

Анотація

Наукова стаття присвячена аналізу інституту заочного розгляду справи у цивільному судочинстві України.

У роботі звертається увага на питання історичного розвитку процедури заочного розгляду у законодавстві нашої держави за різних епох.

Ключовими визначено проблеми, які стосуються функціонування згаданого інституту і які мають як науково-теоретичний, так і практичний характер. Зокрема, автором було проаналізовано правові акти Комітету Міністрів Ради Європи, позиції вчених-правників, практику українських судів та Європейського суду з прав людини, а також положення Цивільного процесуального кодексу України 2004 р. як до його оновлення у 2017 р., так і після цього. За результатами проведеного дослідження автор виокремив низку проблем і запропонував їх вирішення. Також у ході написання роботи було:

• надано коментар щодо нових умов проведення заочного розгляду справи;
• висловлено власне бачення щодо деяких питань, які ставали предметом аналізу у наукових дослідженнях;
• здійснено порівняльно-правове дослідження шляхом:

1. аналізу положень Цивільного процесуального кодексу Азербайджанської Республіки, якими врегульовано процедуру заочного провадження;
2. вивчення релевантного законодавства Республіки Казахстан, а також позицій казахських правників щодо функціонування інституту заочного провадження;

• запропоновано вирішення суто філологічних питань, пов’язаних із досліджуваним інститутом;
• звернено увагу на проблему узгодженості скасування заочного рішення із принципом остаточності і незмінності судового рішення (лат. res judicata pro veritate habetur).

Для підвищення рівня ефективності сприйняття інформації наукова стаття містить такі інфографічні об’єкти, як таблицю («Порівняння умов проведення заочного розгляду справи») та схему («Алгоритм перегляду, скасування та оскарження заочного рішення»).

Загалом, робота покликана сприяти детальному вивченню процедури заочного розгляду справи у цивільному процесі України, а також вирішенню проблемних питань правозастосування, та стане у пригоді вченим-правникам, юристам-практикам і здобувачам вищої юридичної освіти.