Формування та розвиток доктрини гласності в європейському цивільному судочинстві: історико-правовий аналіз

Автор(и)

  • Д. В. Лук’янченко аспірант кафедри правосуддя та філософії юридичного факультету Сумського національного аграрного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-5012-0292

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.92.1.64

Ключові слова:

принципи цивільного судочинства, гласність, усність, змагальність, рецепція римського права, канонічний процес, інквізиційний процес, активність суду, Кодекс Наполеона

Анотація

Ця наукова праця присвячена осмисленню складного історичного шляху становлення уявлень щодо гласності та відкритості правосуддя у цивільних справах. У рамках цього аналізу здійснюється звернення до цивільного процесуального права провідних зарубіжних держав, а саме Німеччини та Франції. У статті простежується хід модернізації європейських судових процедур, виявляючи основні етапи еволюції ідеї публічного судового розгляду. Дослідження охоплює шлях від архаїчних форм розгляду справ до нормативного затвердження принципу гласності. Аналізується вплив рецепції римського права.

З початку XIX століття, особливо після буржуазних революцій, які викликали необхідність кардинальної зміни системи відправлення правосуддя і впровадження в судовий процес змагальних засад, в Німеччині почалася низка перетворень з метою повсюдного впровадження принципів усності та гласності. Зміни в ЦПК Німеччини, що відбулися вже в XX столітті, стали, здебільшого, відповіддю на виявлені недоліки ліберальної моделі цивільного судочинства, що панувала в кінці XIX століття, основою його поступової соціалізації, пошуком такої концепції функціонування, яка, спираючись на конституційні принципи правосуддя, забезпечує справедливий судовий розгляд цивільних справ, дозволяючи пересічним громадянам і активній юридичній громадськості здійснювати контроль за діяльністю судової влади та судочинством.

Сучасний розвиток правосуддя у Франції характеризується пошуком оптимального співвідношення між ліберальними правовими традиціями (сприйняттям цивільного процесу як справи виключно сторін) і сучасними вимогами ефективності, що виражається у підвищенні активності суду (тенденція до соціалізації). Таким чином, автор порівнює та аналізує історико-правові аспекти становлення принципів відкритості та гласності в цивільному судочинстві Німеччини та Франції, підкреслюючи їх рух від таїнства та слідчих засад до сучасних змагальних та публічних моделей судового розгляду.

Посилання

Слинько Д.В. Процесуалізація права у Франції та Німеччині в епоху Середньовіччя. Науковий юридичний журнал. № 2. 2018. С. 28-31. URL: http://lsej.org.ua/2_2018/7.pdf

Горецький О.В. Процедури примирення в цивільному судочинстві: Дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2019. 201 с.

Красовський О.О. Історичний нарис розвитку принципу добросовісності у цивільному процесі Німеччини та Франції. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2024. Серія Право. Вип. 84. С. 297-304. DOI https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.1.44

Слинько Д.В. Юридичний процес: історія, теорія, практика. Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. 415 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-20

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право