Дистанційне правосуддя в Україні: цивільно-процесуальний контекст реалізації та перспективи розвитку

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану дистанційного правосуддя в Україні з акцентом на цивільно-процесуальний контекст його запровадження, функціонування та подальшої еволюції. Розкрито сутність цифрової трансформації судочинства, зокрема впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, можливостей електронного кабінету, онлайн подання процесуальних документів, фіксації процесуальних дій та проведення судових засідань у режимі відеоконференції. Наголошено на тому, що дистанційні інструменти здатні забезпечити підвищення оперативності, доступності та ефективності розгляду справ, однак потребують належних процесуальних гарантій для повного дотримання принципів змагальності, рівності сторін і справедливого судового розгляду.

У роботі проаналізовано ключові ризики та виклики, пов’язані з технічною надійністю систем, захистом персональних даних, автентифікацією учасників процесу, можливістю зловживань та неоднозначністю правозастосовної практики. Досліджено позиції науковців та актуальні тенденції розвитку судової практики щодо застосування дистанційних форм участі у процесі. Обґрунтовано необхідність подальшого посилення нормативної бази, стандартизації технічних вимог, цифрової рівності учасників процесу та удосконалення гарантій доступу до правосуддя в умовах цифровізації.

Обґрунтовано висновок, що дистанційне правосуддя є перспективним напрямом розвитку української судової системи, здатним суттєво модернізувати механізми здійснення цивільного судочинства, за умови належного балансування між інноваційністю, безпекою та процесуальною справедливістю. Водночас для повноцінної та ефективної реалізації дистанційного правосуддя необхідно подолати низку системних викликів. Серед них – нерівномірний рівень цифрової грамотності населення, технічна нестабільність окремих електронних сервісів, загрози інформаційній безпеці та ризики порушення конфіденційності персональних даних. Важливим є також нормативне забезпечення гарантій автентифікації особи учасника процесу та достовірності електронних доказів, адже саме ці елементи є основою процесуальної легітимності судового розгляду.