Юридично-фактичні підстави виникнення права довірчої власності у цивільному праві

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу юридично-фактичних підстав виникнення права довірчої власності у цивільному праві України з урахуванням історичних передумов формування цього інституту та особливостей його сучасного нормативного закріплення. Обґрунтовується, що довірча власність не є органічно притаманною класичній континентальній правовій традиції, а її імплементація в українське цивільне право відбулася шляхом правової акультурації англо-американської моделі trust, що зумовило низку доктринальних і практичних проблем.

У статті проаналізовано еволюцію підходів законодавця до розуміння довірчої власності – від її сприйняття як особливого виду права власності до закріплення як способу забезпечення виконання зобов’язань. Особливу увагу приділено розкриттю складного юридичного складу виникнення права довірчої власності, який включає укладення договору, передачу майна довірчому власнику та державну реєстрацію права у випадках, передбачених законом. Обґрунтовано, що зазначені юридичні факти мають різну правову природу та функціональне навантаження залежно від об’єкта довірчої власності – рухомого чи нерухомого майна.

Обґрунтовується теза про те, що виникнення довірчої власності не може бути зведене до традиційної моделі переходу права власності, оскільки воно характеризується специфічним правовим титулом, обмеженим обсягом правомочностей довірчого власника та функціонально зумовленим характером реалізації речового права. Визначено, що довірча власність характеризується фідуціарним, цільовим та обмеженим характером реалізації правомочностей довірчого власника, що підтверджується як положеннями цивільного законодавства, так і правовими позиціями Верховного Суду.

Зроблено висновок, що чітке визначення та доктринальне осмислення юридичних фактів виникнення права довірчої власності є необхідною передумовою забезпечення єдності правозастосовної практики, правильного вирішення цивільно-правових спорів та збереження балансу інтересів учасників цивільного обороту. Підсумовано можливістю дієвої імплементації інституту довірчої власності у нормативну, а згодом, і практичну правові площини.