Відповідальність за порушення конституційних прав людини в Україні внаслідок неправомірного використання штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.92.1.35Ключові слова:
штучний інтелект, конституційні права людини, інтелектуальна власність, юридична відповідальність, національна безпекаАнотація
Стаття присвячена комплексному аналізу правової відповідальності за порушення конституційних прав людини в Україні, що виникають у зв’язку з неправомірним використанням штучного інтелекту. У роботі окреслено головні ризики, спричинені стрімким поширенням технологій штучного інтелекту в умовах воєнного стану, зокрема у сферах охорони авторських прав, захисту персональних даних, інтелектуальної власності, а також цифрової безпеки. На підставі аналізу чинного національного законодавства встановлено відсутність спеціалізованих правових норм, які б комплексно регламентували застосування штучного інтелекту в юридичній практиці, а також виявлено недостатню адаптацію існуючих правових механізмів до новітніх цифрових загроз. З’ясовано, що положення ЦКУ, КУпАП, ККУ та Закону України «Про авторське право і суміжні права» не забезпечують ефективного механізму захисту прав осіб у разі порушень, вчинених із застосуванням технологій штучного інтелекту.
Здійснено класифікацію учасників правовідносин, залучених до правопорушень із використанням штучного інтелекту, на умовно «невинних постраждалих» і «маргінально налаштованих правопорушників», що дає змогу глибше осмислити питання суб’єктивної сторони вини та меж юридичної відповідальності. Розглянуто знакові приклади з міжнародної практики, зокрема кейси у США, Бразилії, країнах ЄС, а також рішення ЄСПЛ. Проаналізовано інциденти, пов’язані з генерацією фейкових судових рішень, deepfake-контенту та недобросовісним використанням результатів штучного інтелекту в офіційній діяльності. Особливу увагу приділено справі Верховного Суду України щодо процесуального зловживання через посилання на Chat GPT як джерело судового тлумачення. Окремо розглянуто концептуальні документи Ради Європи, етичні хартії CEPEJ, проєкт європейського закону про штучний інтелект, а також рекомендації українських органів щодо відповідального використання алгоритмічних систем.
У підсумку обґрунтовано першочергову потребу в імплементації в українське законодавство чітких дефініцій, юридичних стандартів та норм відповідальності, що прямо регламентують використання штучного інтелекту у контексті реалізації й захисту конституційних прав людини, з урахуванням європейського досвіду, викликів національної безпеки та вимог цифрової епохи.
Посилання
Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР в редакції від 01.01.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254/80#Text.
Тюря Ю.І. Аналіз філософсько-правових підходів до визначення поняття «штучний інтелект». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2022. № 56. С. 54–58. DOI https://doi.org/10.32841/2307-1745.2022.56.12.
Андріяш В.І. Штучний інтелект: перспективи використання у публічному управлінні. Технології доброчесного використання штучного інтелекту у сфері освіти і науки: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., м. Одеса, 31 липня – 10 вересня 2023 р. Одеса, 2023. С. 12–14.
Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 р. № 1556-р в редакції від 29.12.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text.
Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV в редакції від 09.04.2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.
Про авторське право і суміжні права: Закон України від 01.12.2022 р. № 2811-IX в редакції від 15.11.2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#Text.
Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 01.10.1996 р. № 80731-X в редакції від 17.04.2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text.
Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-III в редакції від 07.06.2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
Штучним інтелектом користуються близько 60% українців: які задачі делегують – опитування. Веб-сайт Marketer. URL: https://surl.li/iokrmb.
Апелювання до «позиції» системи штучного інтелекту «ChatGPT» у заяві про роз’яснення постанови суду касаційної інстанції є виявом неповаги до суддів та зловживанням процесуальними правами. Офіційний веб-сайт Судова влада України. URL: https://surl.li/gbwdpe.
Басиста І.В., Удовенко Ж.В., Кулинич М.-М.А. Огляд тенденцій щодо штучного інтелекту та його перспективність для процесуальних рішень у перебігу кримінального провадження. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2024. № 81 (3). С. 19–38. DOI https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.3.3.
Литвиненко Є.В., Скоблик М.О. Особливості забезпечення прав людини в умовах цифрової трансформації. «Аналітично-порівняльне правознавство». 2024. № 3. С. 369–373. DOI https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.03.63.
Блохін М.Ю. General data protection regulation (gdpr) як потенційне джерело вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері захисту персональних даних. Часопис цивілістики. 2021. № 42. С. 44–48. DOI https://doi.org/10.32837/chc.v0i42.434.
Рекомендації щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності: Листопад 2024. URL: https://surl.li/xjgkax.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 А. Г. Нітченко, А. В. Кальян

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.