Правове регулювання вивчення дітьми-мігрантами мови, якою здійснюється викладання в закладах загальної середньої освіти в Німеччині, Польщі та Франції

Анотація

В науковій статті проведено аналіз правового регулювання вивчення дітьми-мігрантами мови, якою здійснюється викладання в закладах загальної середньої освіти Німеччини, Польщі та Франції. Обґрунтовано, що мовна компетентність «учня-мігранта» в правопорядках зазначених держав не розглядається як передумова доступу до освіти, а юридично трансформується у предмет позитивного обов’язку держави щодо усунення фактичних бар’єрів у реалізації права на освіту. Всі три держави, Німеччина, Польща, Франція, виходять з однакового базового принципу: не володіння дитиною мовою викладання в школі, або володіння нею на рівні, не достатньому для навчального процесу, не може бути підставою для обмеження чи відтермінування реалізації права на освіту.

На основі аналізу норм конституцій Німеччини, Польщі, Франції, законів про освіту, підзаконних нормативно-правових актів встановлено, що в Німеччині діє модель мовної інтеграції, в якій обов’язковість німецької мови як мови навчання поєднується з правовою вимогою до земель забезпечувати інтенсивну та індивідуальну мовну підтримку в межах шкільної системи. У Польщі діє інтеграційна модель, заснована на закріпленні права дітей-іноземців на безоплатну освіту та додаткові заняття з польської мови, що забезпечує швидку адаптацію до навчального процесу за умов масових міграцій. Французька модель є централізованою, в ній мовна інтеграція учнів-мігрантів інституціоналізована через загальнонаціональні механізми спеціалізованого навчання французької мови та поступового включення дітей до регулярних класів.

Доведено, що спільним для всіх трьох моделей є визнання мовної підтримки невід’ємним елементом гарантування рівності доступу до освіти та реалізації принципу найкращих інтересів дитини, відповідно до Конвенції ООН про права дитини.

Встановлено, що відмінності між моделями зумовлені особливостями державного устрою, ступенем централізації освітньої політики та правовими традиціями інтеграції мігрантів. Зроблено висновок, що ефективне правове регулювання вивчення мови навчання мігрантами полягає у перенесенні тягаря мовної адаптації з дитини на державу як носія позитивних зобов’язань у сфері забезпечення права на освіту.