Конституційні основи та сучасні виклики у сфері трудових прав і права соціального забезпечення в моделі держави загального добробуту: порівняльний і нормативний аналіз

Анотація

У представленій статті автором досліджено комплекс конституційно-правових проблем, пов’язаних із регулюванням трудових прав та права на соціальне забезпечення. Автором доведено, що в умовах сучасного етапу розвитку капіталістичних відносин ці права набувають особливого значення, а їх повноцінна реалізація та захист стають ключовими елементами забезпечення соціальної справедливості. При цьому автором встановлено, що ефективна діяльність як державних, так і муніципальних органів відіграє вирішальну роль у забезпеченні фактичного здійснення трудових та соціальних прав громадян.

Автором досліджено, що при визначенні тривалості щорічної відпустки необхідно чітко розмежовувати її від інших складових права на відпочинок. На основі аналізу відповідних норм автором доведено, що розрахунок відпустки повинен здійснюватися у робочих днях, а не у календарних, оскільки таке обчислення більш повно відповідає природі та призначенню інституту щорічної оплачуваної відпустки.

Враховуючи існуючі відмінності в трудовому законодавстві різних держав щодо порядку обчислення тривалості відпустки, автором встановлено, що включення положення про розрахунок відпустки у робочих днях до міжнародно-правових актів може сприяти уніфікації підходів та підвищенню рівня захисту працівників на глобальному рівні.

У ході дослідження автором доведено, що в умовах сучасного капіталізму питання забезпечення трудових прав та прав на соціальне забезпечення повинні перебувати під посиленим контролем держави. Одночасно необхідна постійна модернізація механізмів захисту, щоб виключити можливість повторення порушень, характерних для епохи класичного капіталізму, коли відсутність розвинених правових інститутів призводила до суттєвих соціальних дисбалансів та серйозних порушень прав людини.

Аналіз сучасних наукових досліджень, проведений автором, показує, що держави у всьому світі продовжують приділяти пріоритетну увагу питанням трудових та соціальних прав, здійснюючи послідовні реформи у цих сферах. Таким чином доведено, що сучасні правові підходи суттєво відрізняються від уявлень минулих століть, оскільки орієнтовані на захист інтересів особи та забезпечення соціального благополуччя.

На завершення автором обґрунтовано, що регулювання трудових прав та прав на соціальне забезпечення має здійснюватися не лише через внутрішні правові механізми, але й на міжнародному рівні. Установлення міжнародної відповідальності за масові та масштабні порушення, на думку автора, стане важливим інструментом підвищення ефективності глобальних механізмів забезпечення та захисту соціально-трудових прав.