Правовий статус Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та Представника Президента України в Конституційному Суді України: еволюція нормативно-правового регулювання

Анотація

У статті досліджено еволюцію нормативно-правового закріплення інституту Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та Представника Президента України в Конституційному Суді України. Виділено особливості правового статусу Представника, що був закріплений в Законах України «Про Представника Президента України», «Про Представника Президента України в Криму», «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим». Проаналізовано Укази Президента України, якими затверджувались Положення про Представника Президента України в Конституційному Суді України, виділено ключові зміни, що вносилися до них, встановлено їх правові наслідки.

Встановлено, що інститут Представника Президента України пройшов еволюцію від глави місцевої державної адміністрації відповідно в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міст Києва і Севастополя до Представника Президента України як глави держави, гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Інститут Представника Президента України в Автономній Республіці Крим пройшов еволюцію від формального встановлення інституту Представництва Президента України в Криму (1992 рік) до деталізації повноважень і процедур, пов’язаних із координацією та контролем (2000 рік). Інститут Представника Президента України в Конституційному Суді України пройшов еволюцію від формалізованої посадової моделі (1998 рік) до реструктуризації (2007 рік) і далі до більш персоналізованої форми делегування повноважень (2013 рік).

Проаналізована модель Представника Президента України в Конституційному Суді України, яка була запроваджена з 2013 року. Встановлено, що її запровадження посилило персональну відповідальність та легітимацію Представника Президента України в Конституційному Суді України, але паралельно створило потребу в додаткових гарантіях для збереження балансу між ефективним представництвом Президента України та незалежністю конституційного судочинства, підвищенні ефективності та прозорості процедур при тимчасовому делегуванні виконання обов’язків Представника Президента України в Конституційному Суді України.

Запропоновано уточнити в Положенні про Представника Президента України в Конституційному Суді України процедуру тимчасового делегування повноважень, критерії несумісності, етичні й стандарти поведінки Представника Президента України під час виступів у Конституційному Суді України.