Особливості правового статусу дітей, які постраждали від війни

Анотація

Вказується, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України проблематика правового статусу дітей набуває надзвичайної гостроти. Діти становлять найбільш уразливу категорію населення, а їхній фізичний та психологічний стан безпосередньо визначає перспективи розвитку суспільства. Попри існування розгалуженої системи національних та міжнародних нормативно-правових актів, забезпечення прав дітей в умовах воєнного стану пов’язане зі значними труднощами та викликами.

Стаття присвячена комплексному дослідженню особливостей правового статусу дітей, які постраждали внаслідок війни та перебувають у зоні воєнного конфлікту в Україні. У роботі аналізується, як національні та міжнародні нормативно-правові акти, включно з Конвенцією ООН про права дитини, законодавством України та постановами Кабінету Міністрів, регулюють права дітей, що зазнали фізичного, психологічного або соціального впливу воєнних дій. Особлива увага приділяється внутрішньо переміщеним дітям, а також тим, хто втратив батьківське піклування, і визначаються специфічні гарантії їхнього захисту, відновлення прав та забезпечення належних умов життя.

У статті висвітлюються основні загрози порушення прав дітей у воєнний час, такі як незаконна депортація, вербування та використання дітей у військових цілях, перешкоджання у наданні гуманітарної допомоги, обмеження доступу до освіти та медичних послуг, а також психологічний тиск і ризики для здоров’я та розвитку. Проаналізовано механізми надання спеціального статусу дітей, які постраждали від війни, та практичні інструменти забезпечення їх соціальної, медичної, психологічної підтримки, зокрема Постанову Кабінету Міністрів України №268 [8] і сучасні зміни до неї, що дозволяють інтегрувати дітей у безпечне та стабільне соціальне середовище.

Окремо підкреслюється, що правовий статус таких дітей має особливу актуальність, оскільки включає додаткові гарантії захисту, відновлення порушених прав, забезпечення безпечних умов життя, доступ до освіти, медичних та соціальних послуг і інтеграції у суспільство. Визначено, що ефективне застосування як національних, так і міжнародних стандартів є ключовим для комплексного захисту та підтримки цієї вразливої категорії, а також для відновлення їхнього фізичного, психологічного та соціального благополуччя в умовах триваючої військової агресії.