Правові основи екологічної політики міжвоєнної Польщі

Анотація

В статті розглядаються передумови та створення правового поля природоохоронної галузі Другої Речі Посполитої. Зазначається, що законодавчі ініціативи у сфері охорони природи були постійними протягом усього міжвоєнного періоду. Законодавцями прийнято значну кількість актів, спрямованих на збереження природних ресурсів. З проголошенням незалежності Польської республіки перед державотворцями постало глобальне завдання – уніфікація законодавства територій, які увійшли до її складу. Ці процеси мали вплив і на вибудовування екологічної політики молодої держави. В статті окреслюються два етапи формування законодавчої бази природоохоронної галузі. Перший етап – від 1918 до 1934 р. – підготовчий. На цьому етапі першим законодавчим актом, що містив орієнтовний перелік природних об’єктів, які вимагають охорони, став Декрет Регентської Ради від 31 жовтня 1918 р.

Розкриваючи подальший хід законотворчої роботи, авторка аналізує окремі акти, які стали основою природоохоронної політики міжвоєнної Польщі. Зокрема, Розпорядження Міністерства релігій та народної освіти «Про охорону деяких пам’яток природи», Постанову Ради міністрів щодо охорони та використання лісів тощо. У роботі розкриваються інституційні основи природоохоронної діяльності Другої Речі Посполитої – створення Комісії з охорони природи (1919), Державної ради з охорони природи (1925) тощо.

Другий етап розпочався у 1934 р. із виданням Закону «Про охорону природи». Висвітлюється основний зміст акту, показується його рамковий характер. Закон містив перелік об’єктів, які підлягають охороні, визначав систему управління природоохоронної галузі. Один з розділів акту був присвячений питанням відшкодування, вилучення природоохоронних об’єктів та праву їх викупу тощо. Зазначається, що не зважаючи на фундаментальну роботу по створенню цього рамкового документу, Закон містив суттєві недоліки. Не було реалізовано його положення щодо створення у майбутньому Фонду охорони природи та природоохоронної служби. У практичній площині не було завершено роботу над створенням національних парків, що декларувалося у Законі 1934 р.