До питання удосконалення правового регулювання наукових досліджень в Україні

Анотація

У цій науковій статті досліджується законодавство, що регулює наукову діяльність в Україні, зокрема, у контексті національного розвитку та європейської інтеграції. Наукова діяльність розглядається як багатогранне соціально-правове явище, з`ясовуються її конституційні та правові основи, а також механізми фінансування. Разом із тим висвітлюються фундаментальні принципи академічної свободи, доброчесності, відкритості та підзвітності науковців. Основний акцент робиться на захисті авторських прав учених та необхідності узгодження українського законодавства з міжнародними та європейськими стандартами. Увага також приділяється створенню умов для ефективної реалізації наукового потенціалу в умовах воєнного стану. Розглядаються підходи до розбудови національної системи стимулювання інновацій та підтримки молодих учених.

Розглядаються сучасні виклики, зокрема ті, що виникають у зв`язку із цифровізацією, загрозами безпеці та монетизацією наукових досягнень. У цьому контексті підкреслюється, що стрімкий розвиток цифрових технологій не лише відкриває нові можливості для наукових комунікацій і міжнародної співпраці, а й формує низку ризиків, пов’язаних із захистом персональних даних дослідників, кіберзагрозами, а також із необхідністю забезпечення збереження інтелектуальної власності в умовах відкритого доступу до наукової інформації.

Наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства, що ґрунтуються на принципах Європейської хартії дослідників, судовій практиці Європейського суду з прав людини та практиці, яка спостерігається в державах-членах Європейського Союзу.

У цьому контексті розглядається також питання адаптації українських наукових стандартів до європейських вимог щодо фінансування, оцінювання результативності та забезпечення прозорості дослідницьких процесів.

Результати цього дослідження висвітлюють існуючі проблеми та потенційні шляхи вдосконалення правової бази відповідно до європейського досвіду з метою регулювання наукової діяльності та захисту інтелектуальної власності.

Запропоновані висновки можуть слугувати аналітичною основою для подальших досліджень щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері науки.