Деякі аспекти досліджень наукових поглядів щодо поняття інформаційної безпеки

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню теоретико-правових підходів до визначення поняття інформаційної безпеки та аналізу особливостей її формування у вітчизняній науковій традиції. Актуальність теми обумовлена зростанням кількості інформаційних загроз, спрямованих як на морально-психологічний стан суспільства, так і на функціонування ключових сфер державного управління, що посилює потребу у формуванні ефективної системи захисту інформаційного простору України. Заначено, що інформаційна безпека є невідʼємною складовою національної безпеки та важливим чинником підтримання стабільності державності, забезпечення правомірного володіння й використання інформаційних ресурсів та запобігання деструктивним інформаційним впливам.

У роботі проаналізовано наукові праці українських дослідників, які сформували сучасне уявлення про зміст і структуру інформаційної безпеки. Зазначається, що за понад три десятиліття незалежності вітчизняна наука накопичила значний теоретичний та практичний матеріал, однак єдина узгоджена концепція інформаційної безпеки досі не вироблена.

Здійснено порівняльний аналіз різних підходів: від розуміння інформаційної безпеки як стану захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави – до її трактування як системи правових, технічних і організаційних заходів, спрямованих на підтримання функціонування інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Акцентується увага на розбіжностях у визначенні змістових елементів поняття, наявності надмірно широких або, навпаки, звужених підходів, що ускладнює формування чіткої категоріальної бази.

Особливе місце відведено критиці окремих наукових дефініцій, які використовують надто загальні або публіцистичні терміни, що не дозволяють повноцінно розкрити правову природу інформаційної безпеки. Проаналізовано концепції, що включають до сфери інформаційної безпеки організаційні та інфраструктурні елементи, а також ті, що концентруються на стані інформаційних ресурсів і рівні їх захищеності від несанкціонованого доступу, знищення чи модифікації.

У підсумку зроблено висновок, що більшість наукових підходів так чи інакше зводяться до характеристики інформаційної безпеки як здатності системи забезпечувати режим захищеності інформаційного середовища. Підкреслюється необхідність оновлення нормативно-правових механізмів, удосконалення організаційних структур управління інформаційною сферою та підвищення професійної підготовки фахівців для забезпечення стійкого функціонування цієї системи.