Негласне отримання інформації про підготовку і вчинення злочинів в умовах сьогодення

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз сучасних підходів до негласного отримання інформації про підготовку і вчинення злочинів в умовах трансформації безпекового середовища України. Висвітлено правові, організаційні та технологічні засади проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), які залишаються ключовим інструментом у діяльності правоохоронних органів щодо запобігання, виявлення та документування злочинів. Розглянуто положення Кримінального процесуального кодексу України та Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», що регламентують порядок санкціонування, тривалість та межі застосування НСРД [1–3]. Проаналізовано практику Верховного Суду України, яка визначає критерії допустимості доказів, отриманих у процесі проведення таких дій [4–7]. Окрема увага приділена позиції Європейського суду з прав людини, який наголошує на необхідності дотримання принципу пропорційності між інтересами державної безпеки та правом особи на повагу до приватного життя [8–11]. Показано, що ефективність НСРД значною мірою залежить від поєднання агентурних джерел, технічних засобів контролю та міжнародної взаємодії. Зокрема, досвід спільних операцій правоохоронних органів України, Польщі та Литви засвідчив високу результативність координації у протидії транскордонній злочинності, нелегальній міграції та контрабанді зброї [14–15]. Запропоновано напрями удосконалення законодавчого регулювання, внутрішнього контролю, професійної підготовки кадрів та розвитку інноваційних технологій OSINT і штучного інтелекту. Метою дослідження є з’ясування сучасних тенденцій і проблем реалізації негласних слідчих (розшукових) дій у діяльності правоохоронних органів України та формулювання пропозицій щодо посилення ефективності й забезпечення правових гарантій особи. Наукова новизна роботи полягає в інтеграції правових і технічних підходів до аналізу НСРД у системі національної безпеки. Практичне значення полягає у можливості використання результатів для вдосконалення нормативної бази, оптимізації міжвідомчої взаємодії та формування європейських стандартів дотримання прав людини під час негласного отримання інформації.