Актуальні питання проведення судово-технічної експертизи документів із встановлення факту повного або часткового підроблення

Анотація

Стаття присвячена розгляду окремих методичних аспектів вирішення діагностичних задач зі встановлення факту підробки документа. Потреба призначення судово-технічної експертизи документів виникає у випадку необхідності встановити окремі обставини, пов’язані із виготовленням документа, зміненням його первинного змісту, використанням, збереженням речового доказу тощо. Звертається увага на коло спеціальних знань експерта в галузі технічної експертизи документів, що має обов’язково включати знання про: способи виготовлення бланків справжніх документів; способи й ознаки підробки різноманітних реквізитів; фактори, що впливають на зміни стану документа; основні елементи захисту документів від підроблення; можливості сучасної поліграфічної, копіювально-розмножувальної й комп’ютерної техніки при виготовленні й підробці документів.

Приділено увагу розгляду питань теоретичного і практичного характеру, пов’язаних із дослідженням документів, виготовлених як друкарським способом, так і за допомогою копіювально-розмножувальної техніки й комп’ютерів. Аналізуються сучасні підходи до вироблення криміналістичного поняття «документ». Автор дотримується точки зору, відповідно до якої електронний документ як і документ на паперовому носії, є матеріальним об’єктом, носій та інформація, зафіксована на ньому, є невід’ємною та необхідною складовою будь-якого документа, у тому числі й електронного. Коротко охарактеризовано способи зміни первинного змісту у документах, виконаних з використанням комп’ютерної техніки. Підкреслюється, що при експертному дослідженні слід враховувати не лише потреби практики, а й експертні можливості вирішення поставлених перед експертом питань. Для цього недостатні лише знання в галузі технічного дослідження документів, експерту слід орієнтуватися у суміжних галузях науки. Зазначається що результат якості проведеного технічного дослідження документів залежить не лише від ступеня розробленості існуючих методик, а й від якісної підготовки матеріалів, чіткості й правильності питань, поставлених перед експертом. Визнано необґрунтованим постановку експерту питання щодо встановлення справжності наданого на дослідження документа.