Нормативні дефекти ізоляційних запобіжних заходів у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану

Анотація

Стаття присвячена дослідженню нормативних дефектів ізоляційних запобіжних заходів у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану. У ході постановки проблеми вказується, що ізоляційні запобіжні заходи мають належним чином регулюватися у кримінальних процесуальних нормах, законно та обґрунтовано застосовуватися у ході кримінального провадження в обстановці воєнного стану, оскільки вони пов’язані із істотним втручанням у права і свободи особи. Під час розкриття стану опрацювання відповідної проблематики зазначається, що наразі залишаються невирішеними проблеми правового регулювання ізоляційних запобіжних заходів у кримінальному провадженні, що негативно позначається на ефективності кримінальної процесуальної діяльності та на гарантуванні прав і свобод особи у кримінальному судочинстві під час дії воєнного стану. У перебігу викладу основного матеріалу підкреслюється, що дефектом нормативної регламентації приписів ч. 1 ст. 208 КПК України є неповнота переліку випадків затримання особи за підозрою у вчиненні злочину без врахування вимоги «безпосередності» («щойності»). Відмічається, що недосконалість ч. 1 ст. 208 КПК України та ч. 1 ст. 298-2 КПК України значно ускладнює затримання особи за підозрою у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України. Констатується, що нормативним дефектом є виклад норми п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, що не містить вказівки на обставини воєнного стану, що унеможливлюють затримання особи за підозрою у вчиненні злочину на підставі ст. 208 КПК України. Акцентується увага на колізії ч. 6 ст. 176 КПК України та ч. 2 ст. 183 КПК України щодо необхідності та неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, які в період дії воєнного стану підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 111-1 КК України. Звертається увага на безальтернативність змісту ч. 6 ст. 176 КПК України, а також ч. 8 ст. 176 КПК України щодо застосування в період воєнного стану виключно тримання під вартою до осіб, які підозрюються за вчинення конкретних кримінальних правопорушень.