Правове регулювання цифрової економіки в Україні: виклики та перспективи

Анотація

Дослідження присвячене комплексному аналізу правового регулювання цифрової економіки в Україні та розробленню механізмів нормативно-правового забезпечення її безпечного та етичного розвитку. У роботі досліджуються основні явища цифрової економіки, включаючи смарт-контракти, системи Інтернету речей, штучний інтелект, великі дані та хмарні обчислення, з позиції їх впливу на традиційні господарські правовідносини.

Установлено, що цифровізація економіки представляє собою комплексний процес, який виходить далеко за межи простої технологічної модернізації. Виявлено, що диференціація рівнів цифрової зрілості українських підприємств (оцифрування, автоматизація, цифровізація, цифрова трансформація) обумовлює виникнення специфічних правових проблем на кожному етапі, що вимагає адекватного та багаторівневого нормативного регулювання.

Проаналізовано амбівалентний характер впровадження цифрових технологій: з одного боку, вони дозволяють суб’єктам господарювання оптимізувати діяльність, знижувати операційні видатки, адаптуватися до складних умов та підвищувати конкурентоспроможність; з іншого боку, створюють серйозні загрози для приватності громадян, інформаційної безпеки та національної суверенності державі.

Обґрунтовано, що цифровізація економіки в українському контексті не може розглядатися виключно як технологічна модернізація, а становить стратегічний вибір державної політики, спрямований на забезпечення технологічної суверенності та економічної стійкості в умовах гібридної війни та глобальної конкуренції.

Розроблено комплекс пропозицій щодо удосконалення правового регулювання цифрової економіки, включаючи: внесення змін до Цивільного кодексу для закріплення смарт-контрактів як самостійної форми письмової угоди; розроблення універсальних стандартів для Інтернету речей та хмарних обчислень; встановлення чітких механізмів юридичної відповідальності за помилки в програмному коді; запровадження механізмів постійного моніторингу нових цифрових явищ та адаптацію правової системи до динамічного розвитку технологій.